Ухвала суду № 65004495, 27.02.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5728/16

Провадження №2/639/234/17

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Тущенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди , суд, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вище зазначена цивільна справа.

27.02.2017 року позивачем у справі через канцелярію суду надано заяву про відвід судді Івановій І.В., з посиланнями на те, що є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності судді, а саме в позивача є підстави вважати, що суддя діє в інтересах відповідача. Так, намагаючись обмежити її право на суд, внесла завідомо недостовірну інформацію в офіційний документ , ухвалу від 21.02.2017 року про залишення позову без руху , вказав в ухвалі , що начебто Верховний Суд України в рішенні №1121цс16 вказав, що Закон України «Про захист прав споживачів» являється загальним та не повинен застосовуватися при розгляді питання про судовий збір. Однак в розясненнях Пленуму того ж суду в постанові №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» , в ухвалі ВССУ від 02.03.2016 року по справі №6-33604ск15, у п. 7 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», зазначено протилежне. Крім того, суддя, намагаючись позбавити її права на суд, вказала в ухвалі від 21.02.2017 року , що така не оскаржується , тоді як в частині судових витрат така підлягає оскарженню, та приховала , що в ухвалі ВСУ №1121цс16 вказано, що після відкриття провадження не допускається вимога сплати судового збору.

Позивач підтримала заяву про відвід судді Івановій І.В..

Представник відповідача заперечував щодо задоволення заяви про відвід судді Івановій І.В..

Статтею 20 ЦПК Українивизначений перелік підстав, за яких суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).

У відповідності до п. п. 2, 4ст. 20 ЦПК Українисуддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо суддя прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи та є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Залишення позову без руху для усунення недоліків цього позову є процесуальним обов'язком судді відповідно до нормЦПК України, відтак, не є підставою для відводу цього судді, а інші, передбачені ст. ст.20,21 ЦПК України, підстави для відводу судді заявником не наведені та відсутні, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

В поданій заяві позивач посилається як на підставу для відводу судді лише на вказану ухвалу суду від 21.02.2017 року , яку вважає незаконною, в той час як порядок оскарження рішень та ухвал суду чітко передбачений нормамиЦПК України.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Виходячи з вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20,24 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Івановій І.В. -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Іванова