Вирок № 65004115, 24.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/6988/16-к

н/п 1-кп/640/189/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2017 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря Авдєєв Д.Є.,

прокурора Іванюх О.О., Лемішко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні направлений з Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області обвинувальний акт за результатами досудового розслідування СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220490002005 від 27 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Латвії м. Цесіс, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні н/л дитину, неодноразово судимого, останній раз 29.05.2012 р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 26, кв. 337, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 14, кв. 42,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2016 року приблизно о 10:00 год. ОСОБА_1 знаходячись в приміщені роздягальні на території складу, розташованого за адресо: м. Харків, вул. Скоболевська, 20-а, діючи згідно раптово виниклого у нього умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись відсутністю в приміщенні роздягальні інших осіб, вважаючи, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме: гаманець, що не представляє для потерпілого матеріальної цінності з грошовими коштами в сумі 570,00 грн. з внутрішнього лівого карману куртки ОСОБА_2; гаманець, що не представляє для потерпілого матеріальної цінності з грошовими коштами в сумі 150,00 грн. з нагрудного карману куртки ОСОБА_3; грошові кошти в сумі 100,00 грн. з внутрішнього лівого кармана куртки ОСОБА_4

Заволодівши вказаним майном і грошима, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись у подальшому викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 570,00 грн. потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 150,00 грн., потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 100,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні предявленого обвинувачення визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище. Предявлені потерпілими цивільні позови визнав в повному обсязі.

Від потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду надійшли заяви, відповідно до яких судові засідання просили проводити без їх участі, предявлені цивільні позови просили задовольнити.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів в добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд вважає доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Обставиною, яка помякшує покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які, згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, обставини які помякшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше судимий, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючий, за місцем мешкання зарекомендував себе з формально-позитивної сторони, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.

Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства і вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявлено цивільні позову на суми 570,00 грн., 150,00 грн. та 100,00 грн. відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Вказані цивільні позову підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, підтвердив обставини вчинення злочину, вбачаються підстави для відшкодування заподіяної потерпілим майнової шкоди.

Витрати кримінального провадження у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.02.2017 р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27 м. Харкова строком до 06.04.2017 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127-129, 349, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 /двох/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27 м. Харкова.

Строк відбування покарання обчислювати з 06 лютого 2017 року, тобто з дня обрання запобіжного заходу та фактичного затримання, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання, враховуючи вимоги ч.5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 570,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 150,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 100,00 грн.

Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. Ніколаєнко