Вирок № 65004048, 28.02.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3091/16-к

Номер провадження 1-кп/623/41/2017

ВИРОК

іменем України

28 лютого 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Одарюка М.П.

за участі секретаря судового засідання: Вовк І.В.

прокурора: Красилі І.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюму Харківської області в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12016220540001292 від 05.08.2016р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, не працюючого, розлученого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 02.07.1996 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - 1 рік випробувального терміну;

2) 20.08.2001 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ст. 44, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - 2 роки випробувального терміну;

3) 15.03.2002 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 194, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 12.01.2011 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - З роки випробувального терміну;

5) 15.02.2013 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений на умовно - достроково на невідбутий строк 2 місяці 20 днів 16.03.2015р.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в серпні місяці 2016 року, точної дати судом не встановлена, знаходячись на пустирі поблизу вул. Технічної в м. Ізюм, Харківської області, зірвав дикорослі кущі коноплі, тим самим, у порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, діючи умисно та протиправно, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, для особистого вживання шляхом куріння без мети збуту. Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_1 в той же день переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де шляхом висушування незаконно виготовив наркотичний засіб - канабіс для вживання шляхом куріння за допомогою спеціального пристрою, а також незаконно зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту до 26 вересня 2016 року.

26 вересня 2016 року о 13 годині 00 хвилин, в ході проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 в якому проживає ОСОБА_1, на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року, працівниками поліції виявлено та вилучено 2 фрагменти полімерної пляшки з нашаруванням речовини зелено-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - екстрактом канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 1,8035 грам, а також картонну коробку з речовиною рослинного походження зеленого кольору у сухому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 54,5073 грам, які ОСОБА_1 придбав, виготовив та зберігав за вказаною адресою для особистого вживання, без мети збуту.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Махненком Д.А., обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником ОСОБА_2 досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості від 18.11.2016 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за змістом якої підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Між сторонами узгоджене покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказав, що йому у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, він повністю розуміє права, надані йому законом та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди.

Захисник ОСОБА_2 зазначила, що угода була укладена у її присутності, її підзахисний у повній мірі зрозумів умови укладеної угоди, вид та міру узгодженого покарання та наслідки невиконання цієї угоди, і не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 18.11.2016 року та призначити покарання, визначене в угоді, у вигляді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

Шляхом опитування сторін, вивчення документів кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України, в тому числі й ч.7 ст. 474 КПК України; правова кваліфікація є вірною та передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань; наявні підстави для визнання винуватості.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст.474, п.1 ч.4 ст.394, п.1 ч.3 ст.424, ст.476 КПК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_1, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра та в Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг не надходило, раніше судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, його свідчення та довідка з військкомату.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання відповідно до ст.66 КК України, та відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 передбачених ст.67 КК України.

Отже, є підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з урахуванням пом'якшуючих провину обставин у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

Питання щодо запобіжних заходів судом не вирішується за відсутністю відповідного клопотання прокурора.

Цивільний позов - відсутній.

Судові витрати (ч.2 ст. 124 КПК України), а саме витрати пов'язанні з проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 880,40 грн., що проводилась експертами НДЕКЦ МВС України в Харківській області підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 63, 65-67, 75, 76, ч.1 ст.309 КК України, ст.ст. 100, 124, 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 18 листопада 2016 року, укладену між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Махненком Д.А., обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником ОСОБА_2 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк- 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1438 від 27.10.2016 року в розмірі 880,40 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

Цивільний позов - не заявлено.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-полімерний пакет з коробкою в якій знаходиться речовина рослинного походження;

-полімерний пакет з двома фрагментами пляшок, які мають нашарування, поміщені до камери зберігання речових доказів в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області (квитанція №806 від 09.11.2016р.) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим та захисником вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.1 ч.4 ст.394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.2 ч.4 ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя: М.П.Одарюк