Ухвала суду № 65003677, 28.02.2017, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2421/16-к

У Х В А Л А

Іменем України

28.02.2017 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І., суддів Ляшенко М.А., Крівоклякіної Н.В.,

при секретарі Яковлєвій В.А.,

за участю: прокурора Дерябіна С.М.,

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Троїцьке Луганської області питання про продовження строку застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню за № 22015000000000241 від 18 серпня 2015 року відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Троїцького районного суду Луганської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 листопада 2016 року. 16 листопада 2016 року Троїцьким районним судом Луганської області було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2 до 14 січня 2017 року. 04 січня 2017 року Троїцьким районним судом Луганської області було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2 до 04 березня 2017 року.

Прокурором було заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки обвинувачений знаходячись на волі може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, впливати на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_1 проти задоволення вказаного клопотання заперечує, так як вважає доводи обвинувачення не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, вважає, що на даний час відсутні підстави для продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Колегія суддів, вислухавши сторони кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства, «не відповідає критерію» передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Відповідно до ч.2 статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно пунктів 1 і 5 частини 1 ст. 177 КПК України «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується .

Колегією суддів встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263, а також ч. 1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що є однією із підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином іншої держави і постійного місця проживання на території України не має. Також, знаходячись на волі, чи якщо до обвинуваченого ОСОБА_2 застосувати інший більш м'яких запобіжний захід, останній може впливати на свідків кримінального провадження, а також вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення даного кримінального правопорушення.

При цьому, колегія суддів не відхиляє доводів сторони захисту, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав не продовжувати строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, враховуючи, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає 04 березня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 177, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до 28 квітня 2017 року включно.

Копію ухвали направити до СІ № 18 м. Старобільська Луганської області для виконання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

Головуючий суддя: О.І. Суський

Судді: М.А. Ляшенко

Н.В. Крівоклякіна