Ухвала суду № 65003390, 24.02.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/1075/17

Провадження № 2-а/415/86/17

УХВАЛА

24 лютого 2017 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Краснокутська М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та інформації про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративною позовною заявою до Лисичанської міської ради, в якій просила: «скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформацію про держану реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ вул. Сєвєродонецька, буд. 97, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності серія 12 номер: 41148983, виданий 24.07.2015, видавник державний реєстратор ОСОБА_3 Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 23113081 від 24.07.2015, власник ОСОБА_1 та свідоцтво про право власності серії 12 номер: 41148983, виданий 24.07.2015, видавник державний реєстратор ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою м. Лисичанськ вул. Сєвєродонецька, буд. 97 Луганська область, Україна.»

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до вимогстатті 4 КАС Україниправосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п.1 ч.2ст.17 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом держаної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас, у разі прийняття субєктом владних повноважень рішення про набуття права власності на житловий будинок (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності такого набуття фізичною чи юридичною особою права власності має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленимзаконом»у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Спір у справі, що розглядається, стосується часу набуття позивачем ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Сеєвєродонецька, буд.97, скасування свідоцтва про право власності на нього, а також безпідставно внесеної інформації про державну реєстрацію цього права власності, яке виникло на підставі оскаржуваного свідоцтва.

Тобто спір стосується цивільного права, а отже, не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У постановах Верховного Суду України неодноразово зазначалось, що спір про визнання незаконним та скасування рішення субєкта владних повноважень, згідно з яким, вирішено питання щодо права власності на житловий будинок, має розглядатися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного суду України у справах від № 21-5430а15 від 29.03.2016 року, №1716/3939/2012 від 26.10.2016 року, № 21-1237а16 від 31.01.2017 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та інформації про державну реєстрацію права власності не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно дост.109 КАСУкраїнисудвідмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщозаяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 109, 158, 160, 165 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та інформації про державну реєстрацію права власності в порядку адміністративного судочинства, розяснивши позивачеві, що розгляд справи віднесено до цівільної юрисдикції.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ М.О. КРАСНОКУТСЬКА