Вирок № 65003198, 01.02.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/38 99/16-к

1-КП/415/107/17

ВИРОК

Іменем України

01.02.17 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Павлова О.В.,

прокурора Дьомушкіної І.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, заміжньої, не судимої, зареєстрованої та проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_2 16 травня 2016 року, приблизно о 19 годині, більш точніший час не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту і незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, незаконно придбавши, в районі ЗОШ №14, по вулиці Гарібальді, 13, міста Лисичанська, у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8-2/263е від 23 травня 2016 року, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину 6,55 грама, незаконно зберігала останній, з метою збуту, за місцем свого мешкання по вулиці Карла Маркса, 138/5, міста Лисичанська, до 18 травня 2016 року, коли, приблизно о 08 годині, більш точніший час не встановлено, перебуваючи в приміщенні Лисичанського ВП ГУНП в Луганської області, по вулиці Менделєєва, 71, міста Лисичанська, та маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу у місця позбавлення волі, під виглядом харчової передачи, незаконно передала увязненому, який перебував у ІТТ, підпорядкованому відділку поліції.

В судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 29 липня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої

прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останньої за ст.307 ч.2 КК України, і підозрювана ОСОБА_2 повністю визнає себе винною у вчиненні зазначеного злочину, тобто, у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також, незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, у місця позбавлення волі (ст.307 ч.2 КК України),

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні підозрюваній ОСОБА_2 основного покарання,

з урахуванням особи винної, яка заміжня, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується у побуті, вперше притягується до кримінальної відповідальності,

та наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, повного визнання своєї провини, щирого каяття у скоєному, активної поведінки щодо розкриття інкримінованого кримінального правопорушення, безпосередньої ролі та ступеню участі у вчиненні останнього, наявності на утриманні дітей неповнолітнього віку синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, в тому числі, і відсутності тяжких наслідків від скоєного,

тобто, врахувавши положення ст.69 КК України, і, призначивши обвинуваченій ОСОБА_2 основне покарання за ст.307 ч.2 КК України, на підставі ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті, у виді позбавлення волі строком на 5 років, а також, із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, придбанні та зберіганні з метою збуту і незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, канабісу, отримавши останній від малознайомої особи 16 травня 2016 року, в районі ЗОШ №14, по вулиці Гарібальді, 13, міста Лисичанська, та передавши разом з продуктами харчування знайомому, який на той час перебував під вартою у ІТТ, підпорядкованому відділку поліції, 18 травня 2016 року, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаялась, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, вона цілком розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, вбачається, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.307 ч.2 КК України, а саме, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також, незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, у місця позбавлення волі, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів (ст.307 ч.2 КК України), при цьому, обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у скоєному визнала в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 29 липня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 29 липня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 29 липня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, основне покарання, узгоджене між сторонами кримінального провадження, а саме,

з урахуванням особи винної, яка заміжня, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується у побуті (а.с.91,94), вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.89-90),

та наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, повного визнання своєї провини, щирого каяття у скоєному, активної поведінки щодо розкриття інкримінованого кримінального правопорушення, безпосередньої ролі та ступеню участі у вчиненні останнього, наявності на утриманні дітей неповнолітнього віку синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.94,96), та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.94,95), в тому числі, і відсутності тяжких наслідків від скоєного,

тобто, на підставі ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті, у виді позбавлення волі строком на 5 років, та зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України,

при цьому, у звязку з узгодженням сторонами кримінального провадження звільнення обвинуваченої ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, суд вважає за необхідне врахувати вимоги ст.77 КК України, відповідно до яких у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією ст.307 ч.2 КК України, не призначається.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_2, яка у судовому засіданні наполягала на затвердженні угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, який підтримав позицію обвинуваченої щодо затвердження угоди, погоджуючись з думкою прокурора Дьомушкіної І.В., який вважав, що угода про визнання винуватості від 29 липня 2016 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 29 липня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання, оскільки інкриміноване у провину обвинуваченій ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 29 липня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, не вбачається.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження не ставилось.

У зв'язку з проведенням під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8-2/263е від 23 травня (а.с.39-41), процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів, у сумі 351 гривня 84 копійки (а.с.38), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ по справі:

особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, каннабіс, загальною масою, у перерахунку на суху речовину, 6,55 грама (під час проведення експертизи витрачено по 0,2 грама кожної речовини), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.42,43),

підлягає знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд

засудив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 29 липня 2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_2, у кримінальному провадженні №12016130240001260 відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, затвердити.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами основне покарання, на підставі ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років, відповідно до ст.77 КК України, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

351 (триста п'ятдесят одну) гривню 84 копійки за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Речовий доказ по справі:

особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, каннабіс, загальною масою, у перерахунку на суху речовину, 6,55 грама (під час проведення експертизи витрачено по 0,2 грама кожної речовини), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою ОСОБА_2 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: