Ухвала суду № 65003076, 24.02.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/73/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченко Л.Я.,

суддів Драного В.В., Новіцького Е.Й.

при секретарі Піроженко Д.В.,

прокурора Черниш Г.Р.,

перекладача ОСОБА_3,

захисника адвоката ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2017 року, якою стосовно

ОСОБА_5 Малхаза Віледовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Абхазії, громадянина ОСОБА_7, грузина, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ,раніше судимого:

13.12.2007 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 5 ст.186, ч. 2 ст.309, ч. 1 ст.70, ст.71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців. Звільнений умовно-достроково ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.02.2014 року на 2 роки 2 місяці 23 дні,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст.187 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 14 год. 00 хв. 18 лютого 2017 року до 14 год. 00 хв. 14 квітня 2017 року.

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_5 Малхазу Віледовичу запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 18 лютого 2017 року.

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною ч.4 ст.187 КК України, тобто у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2017 року клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016120070002885 задоволено та продовжено до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 14 год. 00 хв. 18 лютого 2017 року до 14 год. 00 хв. 14 квітня 2017 року.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про те, що ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.11.2016 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 12.01.2017 року ухвалою цього ж суду підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.02.2017 року. Вказаними ухвалами Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, відносно ОСОБА_5В було встановлено наявність підозри у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім того, про обґрунтованість підозри свідчать наявні в клопотанні матеріали, а саме: протоколи допиту потерпілих від 14.11.2016 року, протокол проведення слідчого експерименту від 15.11.2016 року, протокол предявлення речей для впізнання за фотознімками від 15.11.2016 року, висновки експерта № 570,571, протокол допиту свідків від 14.11.2016 та 16.11.2016 року, протокол огляду місця події від 15.11.2016 року, довідка Кіровоградського НДКЦ від 16.11.2016 року, згідно з якою слід пальця руки вилученого з внутрішньої сторони скла водійської двері автомобіля Audi A6Ю д.н.з. АА 9495 збігається з відбитком вказівного пальця правої руки з дактилоскопічної карти заповненої на імя ОСОБА_5 Мелхаза Вілетовича, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ОСОБА_7.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами.

09.02.2017 року заступником прокурора Кіровоградської області строк досудового розслідування продовжено до 14.04.2017 року.

Крім того, врахувавши наявність у підозрюваного малолітньої дитини, дружини та місця проживання, яке ним орендується у с. Обознівка, зважаючи на те, що підозрюваний раніше судимий та підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчим суддею відзначається наявність ризиків встановлених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі обрання більш мякого запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя врахував обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоровя, репутацію.

Таким чином, продовження відносно підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 17.02.2017 року. Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 У разі необхідності обрати їх підзахисному більш мякий запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.

Свої вимоги апелянти мотивують тим, що слідчим суддею проігноровані вимоги ч.3 ст. 199 КПК України, а саме у клопотанні про продовження строків тримання під вартою не викладенні обставини, що свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Також у клопотанні не доведенні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої Ухвали про тримання під вартою ОСОБА_5

Підозрюваний ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню з 14.11.2016 року перебуває під вартою, а тому наявність тільки обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину перестала сама по собі бути підставою для позбавлення його свободи, при цьому стороною обвинувачення при розгляді питання доцільності продовження підозрюваному тримання під вартою не доведено, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вважають, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт із покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю та здати паспорт гр. ОСОБА_7 до правоохоронних органів, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою до ОСОБА_5 є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України.

Апелянти вважають не обґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні. Беручи до уваги те, що вина ОСОБА_5 не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами, має постійне місце проживання та на утриманні не повнолітню дитину, вважають утримання його під вартою незаконне, жоден ризик передбачений статті 177 КК України не доведений.

Заслухавши доповідача, захисника адвоката ОСОБА_4, яка підтримала апеляційні вимоги, підозрюваного ОСОБА_5, який відмовився від дачі будь-яких пояснень суду та відповідати на запитання з допомогою перекладача, думку прокурора, яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, які надійшли із районного суду, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Статтею 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Згідно ст. 199, 184 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до матеріалів клопотання, прокурор та слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінально-процесуального закону виконали.

Як вбачається з представлених матеріалів, слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120070002885 від 14.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

18.11.2016 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.11.2016 року до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 14 год. 00 хв., 12 січня 2017 року, який продовжений до 14 год. 00 хв. 18 лютого 2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений, але при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

09.02.2017 року заступником прокурора Кіровоградської області строк досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження продовжено до 5-ти місяців, тобто до 14.04.2017 року.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2017 року, продовжено до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 14 год. 00 хв. 18 лютого 2017 року до 14 год. 00 хв. 14 квітня 2017 року.

Така необхідність зумовлена тим, що закінчити досудове розслідування до вказаного строку не є можливим, оскільки необхідно виконати наступне:

-у разі необхідності залучити перекладача для проведення процесуальних дій за участю підозрюваного ОСОБА_5, а також здійснити переклад процесуальних документів;

-допитати підозрюваного ОСОБА_5, у разі необхідності перевірити його показання;

-оглянути та передати на зберігання речові докази;

-призначити та провести ряд судових експертиз;

-долучити висновок комплексної судово-біологічної експертизи;

-встановити та допитати особу на ім'я ОСОБА_8;

-вжити заходів щодо встановлення інших причетних до вчинення злочину осіб:

-вжити заходів щодо встановлення місця знаходження викрадених речей;

-вжити заходів щодо забезпечення відшкодування завданих збитків;

-повідомити остаточну підозру ОСОБА_5;

-зібрати в повному обсязі характеризуючі дані на підозрюваного;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України;

-скласти обвинувальний акт.

Дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, враховуючи при цьому, що ОСОБА_5В, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих; вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобіганню цих ризиків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5, раніше притягався до кримінальної відповідальності, раніше судимий за вчинення особливо тяжких злочинів, звільнився 11.02.2014 року умовно-достроково на 2 роки 2 місяці 23 дні, маючи не погашену та не зняту судимість, знову підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Що стосується посилань апеляційної скарги адвоката про безпідставність продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки запобіжний захід - тримання під вартою, був обраний підозрюваному раніше і на теперішній час обставини, які були враховані при обранні запобіжного заходу, не змінились, тобто жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України .

Крім того, в апеляційній скарзі стороною захисту поставлено під сумнів обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, при цьому захисники просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою. Така позиція апелянтів явно суперечить вимогам ч. 3 ст.132 КПК України, так як у разі, якщо не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, то застосування заходів забезпечення кримінального провадження є не допустимим.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги захисників щодо залишення поза увагою слідчим суддею вимог ч. 3 ст. 199 КПК України під час розгляду клопотання слідчого, колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів ураховує, що у разі наявності ризиків, практика ЄСПЛ допускає можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Так, у справі «Воляник проти України» від 02.10.2014 року, ЄСПЛ вказав, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_5, має постійне місце проживання та на утриманні неповнолітню дитину, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наведені обставини не зменшують ризиків та не спростовують висновків слідчого судді про недостатність застосування стосовно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, навіть і домашнього арешту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на час розгляду клопотання у даному кримінальному провадженні існують обставини, які свідчать про те, що наявні ризики не зменшились, що виправдовує тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, так як більш мякі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обовязків.

З урахуванням наведеного, європейських стандартів з прав людини, в тому числі висвітлених у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема «Летельє проти Франції», слідчий суддя зробив правильний висновок, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а тому обґрунтовано прийняв рішення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного на 56 днів, тобто у межах продовженого строку досудового розслідування.

З огляду на викладене, та оскільки доводи апеляційної скарги захисників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли, тому колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5В - залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2017 року про продовження підозрюваному ОСОБА_5 Малхазу Віледовичу, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 14 год. 00 хв. 18 лютого 2017 року до 14 год. 00 хв. 14 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Л.Я. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Новіцький