Ухвала суду № 65002792, 27.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3860/16-ц

Провадження № 22-ц/779/409/2017

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю представника апелянта ОСОБА_2- ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-ІФ» про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити дії у відповідності до умов договору з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року з позовом до суду звернулася ОСОБА_4 та після збільшення позовних вимог просила ухвалити рішення про визнання дії відповідача щодо неналежного виконання вимог п. 4.5 Договору від 31 серпня 2011 року №1/200 між ТзОВ «Радіоремсервіс ЛТД» та ОСОБА_6 про передачу у власність. двохкімнатної квартири, проектний номер 33, загальною площею 60,0 кв.м, яка буде створена в майбутньому, на 5 поверсі у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 вартістю 286 230 гривень та Договору відступлення права вимоги за вказаним договором купівлі-продажу нерухомого майна №1/2011 від 26 червня 2014 року протиправними; зобов'язати відповідача видати їй належним чином завірену копію документу про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, технічний паспорт на двохкімнатну квартиру №37 загальною площею 61, 1 кв.м на 5 поверсі багатоквартирного житлового будинку; довідку (виписку) з переліку осіб, кошти яких залучалися на інвестування багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що 26 червня 2014 року між ТзОВ «Кредо-ІФ», ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу нерухомого майна №1/2011, згідно якого до позивача перейшли права і обов'язки по договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому від 31 серпня 2011 року щодо набуття права власності на двохкімнатну квартиру №37 площею 60, 9 кв.м на 5 поверсі в під'їзді №2 по АДРЕСА_1. 14 березня 2016 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі приміщення, квартири №37 площею 61, 1 кв.м на 5 поверсі та комори між третім і четвертим поверхами у 2 під'їзді за адресою: АДРЕСА_1. Одночасно з підписанням акту приймання-передачі відповідач зобов'язаний передати їй завірену печаткою копію документу про прийняття а експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, технічний паспорт на квартиру, однак в усній формі повідомив про відсутність у нього такого зобов'язання, що порушує п. 5.1.3 договору.

Несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором змушують її вживати невідкладних заходів для отримання всіх необхідних документів на вказану квартиру для подальшого оформлення права власності.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2016 року позов задоволено.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт у скарзі зазначає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

При розгляді справи її не було залучено як сторони чи третьої особи, хоча рішенням зачіпаються її права та обов'язки, оскільки є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, площею 61, 1 кв.м. Суду не було відомо про існування правовідносин між нею та відповідачем ТОВ «Кредо-ІФ» щодо купівлі спірної квартири ще 09 квітня 2014 року. Між нею та ТОВ «Кредо-ІФ» було укладено попередній договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, що буде створено у майбутньому №01/14 - квартири №33 (після зміни нумерації - №37) на 5 поверсі, що знаходиться по АДРЕСА_1. Судом не було досліджено основний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09 березня 2015 року, за яким вона придбала у ТОВ «Кредо-ІФ» двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та приватним нотаріусом було здійснено реєстрацію її права власності на квартиру, тому на даний час вона є законним власником квартири, однак суд першої інстанції вирішив позовні вимоги щодо її майна без залучення до участі у справі. Внаслідок задоволення позовних вимог порушується її право власності на квартиру, на яку позивачу ОСОБА_4 за вказаним рішенням зобов'язано видати технічний паспорт на квартиру.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка вимоги скарги підтримала, позивача, яка вимоги скарги заперечила, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що предметом заявленого позову є не набуття права власності на квартиру, а виконання зобов'язань за існуючим не скасованим та не розірваним договором купівлі - продажу нерухомого майна від 31 серпня 2011 року. Відповідачем порушено умови даного договору, тому порушене право підлягає захисту.

Згідно договору купівлі-продажу № 1/2011 від 31 серпня 2011 року, продавець, в особі «Радіоремсервіс» ЛТД, а в подальшому ТзОВ «Кредо-ІФ», що визнається сторонами, зобов'язується передати у власність покупця ОСОБА_6 двохкімнатну квартиру, яка буде створена в майбутньому, проектний №33 (а.с.6-8).

Зокрема, згідно п.2.2 даного договору предметом продажу є двохкімнатна квартира, проектний №33 загальною площею 60,9 кв.м. на 5 поверсі, в житловому будинку за будівельною адресою АДРЕСА_1. Планове завершення будівництва та введення в експлуатацію четвертий квартал 2015 року.

Згідно п.3.1 договору, загальна сума на момент укладення договору становить 286 230 гривень, яка повністю внесена покупцем на час підписання даного договору.

Згідно договору відступлення права вимоги від 26 червня 2014 року за договором купівлі продажу нерухомого майна №1/2011, укладеного між ОСОБА_6, позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ТзОВ «Кредо-ІФ» в особі представника ОСОБА_9, ОСОБА_6, за згодою ТзОВ «Кредо-ІФ», передала ОСОБА_4 свої права та обов'язки, що виникли на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому № 1/2011 від 31 серпня 2011 року щодо набуття права власності на двокімнатну квартиру за будівельним №37, попередній проектний номер якої №33, загальною проектною площею 60,9 кв.м на 5 поверсі в під'їзді ІІ в багатоквартирному житловому будинку за будівельною адресою по АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно п.10 даного договору, ОСОБА_6 та ТзОВ « Кредо-ІФ» виступили гарантом того, що до укладення даного договору про відступлення права вимоги, права на квартиру, що є предметом договору, нікому іншому не відчужені, не передані та не відступлені.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно заяви від 12 червня 2015 року, посвідченої нотаріусом (а.с.10), ТзОВ «Кредо-ІФ» в особі директора Горблянського С.П-М. підтвердило факт виникнення у ОСОБА_4 майнових прав на двокімнатну квартиру за будівельним №37, (попередній проектний №33), загальною площею 61,1 кв.м. (площа згідно обмірів БТІ яка підтверджена в суді сторонами) на 5 поверсі в під'їзді ІІ, в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу та договору уступки права вимоги.

Згідно Акту приймання передачі приміщення від 14 березня 2016 року ТзОВ «Кредо-ІФ» (продавець) в особі представника ОСОБА_9 передає, а ОСОБА_4 (покупець) приймає квартиру № 37, площею 61,1 кв.м., що на 5-му поверсі, та комору між третім та четвертим поверхом, що у другому під'їзді, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9). Матеріальні та інші претензії у сторін стосовно виконання зобов'язань щодо переданого майна відсутні, за підписаним даним Актом, що також узгоджується із п.4 Договору купівлі продажу №1/2014 від 31 серпня 2011 року та підтверджується договором відступлення права вимоги, який згідно п.13, який являється невід'ємною частиною вищевказаного договору.

Зокрема, згідно п.4.5 згаданого Договору відступлення права вимоги, сторони погодили, що одночасно з підписанням Акту, Продавець надає Покупцю, наступні документи для оформлення останнім права власності на квартиру: завірену своєю печаткою копію документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та технічний паспорт на квартиру, після чого,зобов'язання Продавця за Договором вважаються виконаним. Багатоквартирний будинок введено в експлуатацію, що визнається сторонами.

Судом встановлено, що відповідач заперечила наявність підстав для такої передачі документів, які є предметом даного спору, пославшись усно на розірвання договору з ОСОБА_4 ще у 2015 році, що матеріалами справи не підтверджено.

Згідно з частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору

Судом першої інстанції правильно встановлено, що зобов'язання за договором належним чином відповідно його умов не виконано, тому обґрунтовано задоволено заявлені вимоги.

Апелянт ОСОБА_11 стороною договору купівлі - продажу нерухомого майна від 31 серпня 2011 року не була, задоволені судом вимоги на її права та обов'язки не впливають, тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

При вирішенні позовних вимог судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Я.Д. Горблянський

В.Д. Фединяк