Рішення № 65002354, 07.02.2017, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1371/15-ц

Номер провадження №2/351/19/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

з участю секретаря - Маланчук С.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Горішньозалучанської сільської ради, відділу Держгеокадастру у Снятинському районі про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Горішньозалучанської сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання недійсним рішення сільської ради, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Горішньозалучанської сільської ради, відділу Держгеокадастру у Снятинському районі про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання недійсним рішення сільської ради. Позовні вимоги мотивувала тим, що на праві приватної власності їй належить земельна ділянка площею 0,1902 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Спортивна в с. Долішнє Залуччя Снятинського району. Дана земельна ділянка була отримана нею в дар на підставі договору дарування земельних ділянок від 21.11.2007р. від іі матері ОСОБА_6, якій вони належали на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №196323. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є суміжними землекористувачами. У 2014р. відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпочали встановлювати огорожу, яка розміщувалася на належній їй земельній ділянці, чим порушили її право власності. У звязку з цим вона звернулася до Горішньозалучанської сільської ради із заявою про встановлення межових знаків між їхніми господарствами. 18.07.2014р. інженером-землевпорядником сільської ради було погоджено межу для будівництва огорожі, про що було складено акт, відповідно до якого ширина її земельної ділянки склала 15,6 м. замість 15,9 м., як передбачено державним актом. В подальшому ОСОБА_5 відмовився підписати даний акт. 12.08.2014р. вона повторно звернулася до сільської ради із заявою про узгодження меж, оскільки земельна ділянка не була внесена в публічну Кадастрову карту їй було рекомендовано виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення земельної ділянки в натурі, а межі суміжні землекористувачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не узгоджували. 14.08.2014р. було складено ОСОБА_7 обмірів земельної ділянки ОСОБА_3 про встановлення межових знаків та ОСОБА_7 обмірів земельної ділянки ОСОБА_3, згідно якого було встановлено відсутність порушень межових знаків на існуючій межі згідно з її державним актом. 23.04.2015р. постійною комісією сільської ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин було складено акт про встановлення (відновлення) межі між господарствами ОСОБА_3 та ОСОБА_8, ОСОБА_5,

згідно якого ширина земельної ділянки позивачки складає 15,35 м, замість 15,9 м, згідно державного акту. Даний акт було затверджено рішенням сільської ради від 05.07.2015р. № 312-24/2015, хоча позивачка його не підписувала, так як заперечувала проти зменшення розміру її земельної ділянки.

Крім того, позивачка вважає, що долучений відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якості доказів по справі, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 666113, виданий на підставі рішення Горішньозалучанської сільської ради №17 від 08.12.1997 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Як вбачається із матеріалів справи, підставою для отримання відповідачкою ОСОБА_4 державного акту на право власності на землю було рішення Горішньозалучанської сільської ради №17 від 08.12.1997 року та виготовлена на його підставі технічна документація по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки, яка не відповідає вимогам Закону України «Про землеустрій», оскільки такий вид технічної документації не передбачено Законом. Оскільки рішенням сільської ради №17 від 08.12.1997 року було передано у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, яка на той час ще не була сформована та не було присвоєно їй кадастровий номер, то вважає, що в такому випадку, слід було виготовляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не інвентаризації.

Просить зобовязати ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити їй перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, заборонивши встановлення огорожі на належній їй на праві власності на підставі державного акту серії ЯЖ № 152764, земельній ділянці та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010831000213 від 15.10.2008р. земельній ділянці. Також, просить визнати незаконним та скасувати рішення Горішньозалучанської сільської ради від 05.07.2015р. «Про затвердження актів проведення інвентаризації та актів встановлення меж», а також, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 666113, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011031000003 від 12.02.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що на праві приватної власності позивачці належить земельна ділянка площею 0,1902 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Спортивна в с. Долішнє Залуччя Снятинського району. Дана земельна ділянка була отримана нею в дар на підставі договору дарування земельних ділянок від 21.11.2007р. від ОСОБА_6, якій вони належали на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №196323. У 2014р. відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпочали встановлювати огорожу, яка розміщувалася на належній їй земельній ділянці, чим порушили її право власності. Крім того, вважає, що долучений відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якості доказів по справі, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 666113, виданий на підставі рішення Горішньозалучанської сільської ради №17 від 08.12.1997 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Підставою для отримання відповідачкою ОСОБА_4 державного акту на право власності на землю було рішення Горішньозалучанської сільської ради №17 від 08.12.1997 року та виготовлена на його підставі технічна документація по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки по передачі у спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул.Спортова в с.Залуччя Долішнє, Снятинського району. Таким чином, технічна документація по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки, яку було виготовлено на замовлення відповідачки ОСОБА_4, не відповідає вимогам Закону України «Про землеустрій», оскільки такий вид технічної документації не передбачено Законом, а тому на її підставі не вправі було виготовляти та видавати державний акт на право власності на земельну ділянку. Зазначив, що інвентаризація земель проводиться щодо вже сформованої земельної ділянки, яка має визначені межі та присвоєно кадастровий номер. Оскільки рішенням сільської ради №17 від 08.12.1997 року було передано у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, яка на той час ще не була сформована та не було присвоєно їй кадастровий номер, то вважає, що в такому випадку, слід було виготовляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не інвентаризації. Зазначив, що вищевказаними нормативно-правовими актами, а саме: рішенням Горішньозалучанської сільської ради від 05.07.2015р. та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 666113, порушуються законні права та інтереси позивачки. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, про що подала до суду заперечення, відповідно до яких межі земельних ділянок відповідачів було внесено в натурі, земельним ділянкам у встановленому законом порядку присвоєно кадастрові номери, внесено до Єдиної електронної бази, при внесенні до електронної бази жодних накладок не виявлено. Спір щодо меж земельних ділянок виник у звязку із зведенням відповідачами 2014 р. паркану, який зведений на безспірній території земельній ділянці відповідачів. Актом обмірів земельної ділянки ОСОБА_3 від 14.08.2014р. встановлено відсутність порушень межових знаків на існуючій межі згідно з державним актом. Накладка земельних ділянок, про яку вказує позивачка та результати винесення меж її ділянки в натурі здійснювалося виключно зі слів позивачки без будь-яких вихідних даних на паперових чи електронних носіях, так як координати її земельної ділянки у встановленому законом порядку в 2008р. не були внесені до електронної бази, а технічна документації відсутня. З метою мирного врегулювання спору між сторонами 23.04.2015р. постійною комісією сільської ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин було складено акт про встановлення (відновлення) межі між господарствами ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відповідно до якого межу слід змінити на 0,25 м з боку кожного із господарств. Даний акт було затверджено рішенням Горішньозалучанської сільської ради від 05.07.2015р.. Таким чином спір щодо межі господарств сторін уже було вирішено шляхом складення вищевказаного акту за правилами добросусідства з його наступним затвердженням рішенням сільської ради.

З метою вирішення конфліку на засадах добросусідства згідно рішення Горішньозалучанської сільської ради від 05.07.2015 р. № 312-24/2015 відповідачами з власної ініціативи було замовлено та виготовлено технічні документації на дві земельні ділянки належні відповідачам. 04.10.2016 р. було зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із зменшеною площею з 0,1885 га до 0,1852 га за ОСОБА_4 та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га за ОСОБА_4 та ОСОБА_5. В результаті чого, було змінено конфігурацію вказаних земельних ділянок та добровільно відступлено відповідачами від спірної межі з позивачкою на 25 см.

Межовий знак між суміжними земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було встановлено ще у 50-х роках минулого століття за вказівкою попередніх користувачів земельної ділянки, що сьогодні належить позивачці. Під час даного судового спору необхідність зміни такої межі не підтверджується нічим, окрім пояснень ОСОБА_9 про те, що у 50-х роках на її земельній ділянці росло плодове дерево. Отже, вимоги позивачки щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання недійсними рішення сільської ради та державного акту є безпідставними. Просить в задоволенні позову відмовити. Також відповідачи вказали на безпідставність доводів позивачки щодо невідповідності виду технічної документації відповідачів, зважаючи на те, що її вид відповідає Закону України "Про землеустрій", а межі земельної ділянки відповідачів були встановлені в натурі у минулому, що підтверджується витягом із генерального плану населеного пункту та актом відведення земельної ділянки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно договору дарування земельних ділянок від 21.11.2007р. ОСОБА_6 подаровано позивачці земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення селянського господарства загальною площею 0,6702 га, а саме: земельну ділянку кадастровий номер: 2625281502:02:004:0046 площею 0,2202 га; земельну ділянку кадастровий номер: 2625281502:02:004:0047 площею 0,2598 га; земельну ділянку кадастровий номер: 2625281502:02:005:0001 площею 0,1139 га, що розташовані на території с. Залуччя Долішнє Снятинського району, без зміни цільового призначення. Дані земельні ділянки належали ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 196323, виданого Горішньозалучанською сільською радою 22.11.2002р. на підставі рішення сільської ради від 08.12.1997р.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 152764 від 15.10.2008р. ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 21.11.2007р. є власником земельної ділянки площею 0,1902 га у межах згідно з планом, що розташована в с. Залуччя Долішнє Снятинського району, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010831000213. Однак, даний акт невнесений у ОСОБА_7 земельний кадастр.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 666111 від 12.02.2010р. ОСОБА_4 на підставі рішення Горішньозалучанської сільської ради від 08.12.1998р. № 17 є власником земельної ділянки площею 0,1885 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Залуччя, вул. Спортивна Снятинського району.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку позивачки серії ЯЖ № 152764 від 15.10.2008р. не зареєстрований у ОСОБА_7 Земельному Кадастрі. Відповідно до вимог чинного земельного законодавства України він повинен містити координати спірної земельної ділянки, внесені до електронної бази, чого здійснено позивачкою у встановленому законом порядку зроблено не було.

Натомість, межі земельних ділянок відповідачів ОСОБА_4 було винесено в натурі, земельним ділянкам у встановленому законом порядку присвоєно кадастрові номери, внесено до Єдиної електронної бази, при внесенні координат до електронної бази жодних накладок не виявлено, державний акт на право власності на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_4 серії ЯК № 666111 від 12.02.2010р. зареєстрований в ОСОБА_7 Земельному кадастрі.

Посилання позивачки ОСОБА_3 на те, що вона виготовила державний акт на свою земельну ділянку раніше, аніж відповідачі, і тому їхні акти є такими, що не відповідають чинному законодавству, суд не може взяти до уваги, оскільки не було винесено в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_3, не внесено координат її земельної ділянки до електронної бази.

18.07.2014р. інженером-землевпорядником Горішньозалучанської сільської ради було погоджено межу для будівництва огорожі, про що було складено акт, відповідно до якого ширина земельної ділянки, належної ОСОБА_3 складає 15,6 м.

Згідно листа Горішньозалучанської сільської ради від 21.07.2014р. № 71-Я позивачку повідомлено про те, що у неї та її сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_5 є в наявності державні акти на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків. Між позивачкою та відповідачем ОСОБА_5 погоджено межу для будівництва огорожі між господарствами, про що складено акт від 18.07.2014р., однак ОСОБА_5 відмовився підписати даний акт.

Згідно акту обмірів земельної ділянки ОСОБА_3 від 14.08.2014р. представниками сільської ради здійснено виніс меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3, яку згідно з державним актом серії ЯЖ № 152764 від 15.10.2008р., виданого на ОСОБА_3 Згідно винесених меж між господарствами позивачки та ОСОБА_1 були забиті межові знаки.

Наступним актом обмірів спірної земельної ділянки ОСОБА_3 від 03.09.2014р. суміжні землекористувачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 теж зробили виніс меж своєї земельної ділянки в натурі (на місцевості), після чого виявилось, що між господарствами має місце накладка однієї земельної ділянки на іншу, приблизно 0,5 м. між господарствами ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Рішенням Горішньозалучанської сільської ради від 26.10.2014р. вирішено рекомендувати позивачці та ОСОБА_4, ОСОБА_5 у відповідності з принципом добросусідства вирішити спірні питання суміжного землекористування шляхом переговорів, а у випадку недосягнення взаємного погодження у вирішенні питання, звертатися до суду.

Актом про встановлення (відновлення) межі між господарствами від 23.04.2015р., складеним комісією Горішньозалучанської сільської ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносину та сільського голови проведено обміри суміжних земельних ділянок на предмет встановлення межі між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Держземагентства у Снятинському районі, де зафіксовано ширину ділянки ОСОБА_3 15,35 м (у ОСОБА_7 15,9 м), ОСОБА_5 29, 55 м.

Рішення Горішньозалучанської сільської ради від 05.07.2015р. № 312-24/2015 затверджено вказаний акт про встановлення (відновлення) межі між господарствами (ОСОБА_3, ОСОБА_5Д.) від 23.04.2015р.

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 188 ЗК України, ст.ст. 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлення факту самовільного захоплення земельної ділянки здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель (інстанції).

Проте суду не було представлено належного підтвердження того, що відповідачами було допущено накладку (захоплення) належної їм земельнох ділянки на земельну ділянку позивачів.

Окрім того, акт погодження меж суміжними землекористувачами від 18.07.2014р., яким зафіксовано звуження земельної ділянки ОСОБА_3 на 0,3 м, та акт про встановлення (відновлення) межі між господарствами сторін від 23.04.2015р., яким встановлено звуження ділянки позивачки на 0,55 м, на думку суду не є допустимими доказами порушення права позивачки, оскільки складені всупереч вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про землеустрій" несертифікованим інженером-землевпорядником, без використання необхідного технічного і технологічного забезпечення, з використання рулетки, проведений двічі з відмінністю, а тому є неточними. Також, на думку суду, ймовірна та недоведена в судовому засіданні накладка земельних ділянок вкладається в межах розумної похибки.

З цих же підстав, суд не може взяти до уваги, в якості доказів порушення права власності позивачки, покази свідка ОСОБА_9, надані нею в судовому засіданні, згідно яких порушено право власності на земельну ділянку її доньки - позивачки, а також те, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спорудили на належній їй земельній ділянці огорожу.

Відповідно до ОСОБА_7 обмірів земельної ділянки ОСОБА_3 від 14.08.2014 р., кадастрового плану, які міститься в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельнох ділянки в натурі ОСОБА_3 згідно Державного ОСОБА_7 серії ЯЖ № 152764 від 15.10.2008р.), складеного спеціалістами ТзОВ "Геоземпокуття", за участі представників сільської ради, з боку суміжного землекористувача ОСОБА_5Д та ОСОБА_4 порушень межових знаків на існуючій межі не виявлено.

При цьому судом взято до уваги покази свідка позивачки - інженера-землевпорядника ТзОВ «Геоземпокуття» ОСОБА_10, про те, що ним неодноразово проводились геодезичні роботи земельної ділянки ОСОБА_3, закріплювались межові знаки. Технічна документація на земельну ділянку позивачки відповідає вимогам закону, так як заміри земельної ділянки проводились по існуючих межових знаках. При складання технічної документації із землеустрою ТзОВ "Геоземпокуття" на замовлення ОСОБА_3 у 2014р. з боку суміжного землекористувача ОСОБА_5Д та ОСОБА_4 порушень межових знаків на існуючій межі не виявлено. У позивачки є претензії відносно того, що нібито відбулася накладка в земельних ділянках суміжних землекористувачів у розмірі 25 см, яка є непідтвердженою, в межах похибки і могла виникнути ще до 2008 р. Вважає, що даний спір виник через упереджене ставлення ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Судом встановлено, що позивачка неодноразово зверталася із заявами з приводу порушення її права користування спірною земельною ділянкою до відділу Держземагентства у Снятинському районі, Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області та до Держземагентства України.

Так, згідно листа- відповіді Головного управління Держземагентства в Івано-Франківській області від 12.02.2015р. розглянуто звернення позивачки із виїздом на місце. Проаналізувавши земельний спір, Головне управління запропонувало вирішити межовий спір на основі добросусідства. Спірні сторони проінформовані про вимоги законодавства щодо вирішення земельних спорів та їхнє правове регулювання згідно вимог земельного законодавства, сторони погодились в присутності комісії про призупинення процесу спору, погодження та особисте встановлення спірної межі між закріпленими межовим знаками. Спірним сторонам рекомендовано звернутись у відділ Держземагентства у Снятинському районі до реєстратора, представивши погоджувальний акт встановлення межі та технічні документації для виправлення помилки.

Також, 24.03.2015р. відділом Держземагентства у Снятинському районі повідомлено голову Горішньозалучанської сільської ради, що при комісії сторони погодились про призупинення процесу спору та встановлення межових знаків вказаними комісією. Сільському голові доручено повторно комісійно вийти на спірну межу та засвідчити і скласти акт про встановлення (відновлення) межі, засвідчити його особистими підписами сторін і затвердити на сесії сільської ради.

З метою вирішення конфліку на засадах добросусідства згідно рішення Горішньозалучанської сільської ради від 05.07.2015 р. № 312-24/2015 відповідачами з власної ініціативи було замовлено та виготовлено технічні документації на дві земельні ділянки належні відповідачам.

04.10.2016 р. було зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із зменшеною площею з 0,1885 га до 0,1852 га за ОСОБА_4 та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га за ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В результаті чого, було змінено конфігурацію вказаних земельних ділянок та добровільно відступлено відповідачами від спірної межі з позивачкою на 25 см.

Також, суд не може взяти до уваги посилання позивачки ОСОБА_3 на те, що технічна документація по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки відповідачки ОСОБА_4 не відповідає вимогам Закону України «Про землеустрій».

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно ч.2 ст. 107 ЗК України у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Відповідно до п.1 Перехідних Положень до Земельного Кодексу України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Постановою КМУ від 26 травня 2004 року № 677 затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. У пункті 2 вищевказаного Порядку зазначено, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості) надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

А тому, що стосується посилання позивачки на те, що не було здійснено проект відведення земельної ділянки відповідачів в натурі, то відведення даної земельної ділянки відповідачів зроблено ще у 70-х роках, коли 01.10.1977р. виконавчий комітет Горішньозалучанської сільської ради народних депутатів та Снятинська районна архітектура відвела в натурі ОСОБА_11 по існуючій межі земельну ділянку під забудову садиби. Відповідно до генплану забудови позначено кути земельної ділянки, житлового будинку на надвірних будівель,які закріплені в натурі дерев'яними коликами і передані забудівнику. Про це складено акт відводу земельної ділянки.

Технічна документація по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки по передачі у спільну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку була виготовлена у 2008 р. (договір № 23Р08 від 28.05.2008р.)

На виконання рішення Горішньозалучанської сільської ради від 08.12.1997 року, 03.05.2008р. було складено ОСОБА_7 встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_4, ОСОБА_5 по вул. Спортивна в с. Залуччя Долішнє. Суміжними землекористувачами, а в тому числі ОСОБА_9- матірю ОСОБА_3 та попереднім власником земельної ділянки, яка на сьогоднішній день належить позивачці, претензій при встановленні меж не виявлено. Межі між сусідніми господарствами були встановлені по існуючій з 50-их років огорожі, які ще були встановлені батьками сторін по справі і станом на 2008 рік жодних спорів з цього приводу не було.

На підставі виготовленої у 2008 році технічної документації земельним ділянкам відповідачів присвоєно кадастрові номери та згодом видано державні акти на право власності на землю.

Згідно зі ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про недоведеність позовних вимог ОСОБА_3, оскільки останньою не представлено належних доказів порушення її права власності на земельну ділянку та створення відповідачами перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою.

На підставі викладеного, ст.ст. 107, 188 ЗК України, ст.ст. 6,9,10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 55 Закону України «Про землеустрій», керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Горішньозалучанської сільської ради, відділу Держгеокадастру у Снятинському районі про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю та у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Горішньозалучанської сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання недійсним рішення сільської ради - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Снятинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Сегін І.Р.