Рішення № 64999738, 20.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/1733/15 Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 22-ц/783/1157/17 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія:24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Бойко С.М., Мікуш Ю.Р.,

секретар Іванова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства «Південне» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Південне» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИЛА:

12 березня 2015 року Львівське комунальне підприємство «Південне» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, покликаючись на те, що на обслуговуванні позивача знаходиться будинок АДРЕСА_1 є відповідач по справі - ОСОБА_2. Оскільки відповідач, протягом 01 січня 2012 року по 09 лютого 2015 року, не здійснює оплату за житлово-комунальні послуги, отримані від ЛКП «Південне», внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 24426,75 грн., з яких: 2019, 47 грн.- заборгованість по оплаті послуг за постачання холодної води та водовідведення; 5744,88 грн.- заборгованість по оплаті послуг за гарячу воду; 9709, 41 грн. - заборгованість по оплаті послуг за центральне опалення; 6952,99 грн.- заборгованість по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території, позивач просив поновити термін на подання позовної заяви та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 24426,75 грн.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено в зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 08 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ЛКП «Південне» задоволено частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Львівського комунального підприємства «Південне», ЗКПО 208818978, заборгованість, яка виникла за період з 01 березня 2012 року по 01 березня 2015 року, за послуги: з водопостачання та водовідведення в розмірі 548 (п»ятсот сорок вісім) гривень 35 коп; з постачання гарячої води в розмірі 1243 (одна тисяча двісті сорок три) гривні 62 коп; з утримання будинку та прибудинкової території 2986 (дві тисячі дев»ятсот вімідесят шість) гривень 94 коп, та 71 (сімдесят одну) гривню 49 коп. судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року касаційні скарги Львівського комунального підприємства «Південне» та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 жовтня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ЛКП «Південне» стверджує, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що в порушення вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України ОСОБА_2 не зверталась до суду із заявою про застосування строку позовної давності, а отже відмова у даному позові є безпідставною. Зазначає, що відповідачем було надано суду копії квитанцій про оплату заборгованості за послугу центрального опалення, але дані оплати проводились за реквізитами ЛМКП «Львівтеплоенерго», і для з'ясування даних обставин представником ЛКП «Південне» заявлено усне клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ЛМКП «Львівтеплоенерго», однак судом було відмовлено в даному клопотанні, що унеможливлює встановити факт на який посилається ОСОБА_2 Вважає, що дією, яка свідчить про визнання відповідачем свого боргу є оплата даної заборгованості. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Оскільки в судове засідання не з"явились особи, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України слід проводити без участі останніх та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 зареєстрована у ній та проживає, що стверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки виданою ЛКП «Південне» (а.с. 5).

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, з постачання холодної та гарячої води, водовідведення, центрального опалення, які надає ЛКП «Південне».

Пунктом 1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово - комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово - комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 Закону обов»язок споживача оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, визначені договором або законом.

Судом встановлено, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що ЛКП «Південне», подавши 12.03.2015 року позов просило стягнути з відповідачки заборгованість з надання житлово - комунальних послуг за період з 01.01.2012р. по 09.02.2015р. в сумі 24 426,75 грн. (а.с. 6-9).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що з часу виникнення заборгованості минуло більше трьох років, а представником позивача під час розгляду справи не подано належних доказів про поважність пропуску звернення до суду щодо стягнення коштів за житлово-комунальні послуги.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

За частинами 1, 2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на які має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить таке право вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист можна реалізувати у позовному провадженні та шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу та судовий наказ, виданий в порядку, передбаченому розділом 11ЦПК України, перериває перебіг позовної давності.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21.01.2015 року у справі №6-214 цс 14.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення суду не врахував вищезазначену правову позицію Верховного Суду України, невірно застосував позовну давність, наслідки спливу позовної давності, оскільки не взяв до уваги, що 04.03.2013 року Франківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 20793,07 грн. заборгованості по оплаті житлово - комунальних послуг, що підтверджується ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.10.2014 року про скасування судового наказу №2н- 465/277/13.

А відтак, встановивши факт періодичної оплати відповідачем за надані послуги, що свідчить про визнання ним нарахувань за надані послуги, та беручи до уваги судовий наказ, виданий Франківським районним судом м. Львова 04.03.2013 року, яким з відповідача стягнуто заборгованість по оплаті житлово - комунальних послуг, який в подальшому був скасований, колегія суддів приходить до висновку про переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в березні 2013 року позовна давність перервалася та за правилами ч. 3 ст. 264 ЦК України її перебіг почався заново, а тому стягненню підлягає заборгованість за період з жовтня 2011 року по 01 березня 2015 року, яка становить 8 084 грн. 10 коп. : за послуги 706,94 грн.- заборгованість по оплаті послуг за постачання холодної води та водовідведення; 2777,21 грн.- заборгованість по оплаті послуг за гарячу воду; 4599,95 грн. - заборгованість по оплаті послуг за центральне опалення.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути 124 грн. 23 коп. судових витрат в користь позивача.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 не зверталась до суду із заявою про застосування строку позовної давності, є безпідставним, так як ОСОБА_2 в заяві від 12.05.2015 року посилалась на позовну давність. (а.с.21-23)

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Південне» задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 рокускасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Львівського комунального підприємства «Південне», ЗКПО 208818978, заборгованість за комунальні послуги в розмірі 8 084 (вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 10 коп., яка виникла за період з жовтня 2011 року по 01 березня 2015 року та 124 (сто двадцять чотири) грн. 23 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Бойко С.М.

Мікуш Ю.Р.