Постанова № 64999197, 20.02.2017, Чортківський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Справа № 608/1600/16-а

Номер провадження2-а/608/4/2017

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О.С.

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 Оборони України, ОСОБА_6 Фінансів МО України, третьої особи ОСОБА_7 обласного військового комісаріату про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 Оборони України, ОСОБА_6 Фінансів МО України, третьої особи ОСОБА_7 обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобовязання до вчинення дій, у якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати неправомірними дії відповідачів щодо одноособової відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, зобовязати ОСОБА_7 обласний військовий комісаріат повторно надати головному розпоряднику бюджетних коштів документи та висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, зобовязати ОСОБА_6 фінансів МО України вчинити дії, а саме прийняти документи та подати на розгляд Комісії пропозиції про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, зобовязати ОСОБА_5 Оборони України вчинити дії, а саме Комісією з розгляду питань, з повязаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, що мала місце під час проходження військової служби, в місцях де велися бойові дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він капітан у відставці (знятий з обліку Чортківського РВК Тернопільської області, у звязку з досягненням граничного віку перебування у запасі) з листопада 1978 по грудень 1980 року проходив строкову військову службу з ЗС СРСР в тому числі у складі обмеженого контингенту радянських військ в Демократичній республіці Афганістан. Під час проходження служби в ДРА приймав участь у бойових діях і рейдах з надання інтернаціональної допомоги населенню, де був поранений і контужений. 10 лютого 2012 року позивачу було встановлено третю групу інвалідності, у звязку з контузією повязаною з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. На даний час згідно актів огляду МСЕК йому встановлено другу групу інвалідності. З метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, позивач вкінці 2015 року звернувся до ОСОБА_7 обласного військового комісаріату з відповідною заявою та надав копії необхідних документів. ОСОБА_7 обласного військового комісаріату від 16 грудня 2015 року №10/2/10916 повернуто документи з повідомленням про те, що виплата одноразової грошової допомоги передбачена тільки військовослужбовцям та звільненим особам, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014 року. На початку серпня 2016 року до позивача надійшов лист від ОСОБА_5 оборони України №248/3/6/2875/1, яким було повідомлено його, що після опрацювання скерованих ним до ОСОБА_7 ОВК документів було встановлено, що підстав для подання пропозицій на комісію про призначення одноразової грошової допомоги не має. 25 травня 2016 року позивач не зрозумівши причину повернення документів звернувся до головного розпорядника коштів ОСОБА_6 фінансів МО України за розясненням. В обґрунтування відмови відповідач посилався на пункти Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року та №975 від 25 грудня 2013 року. В постанові визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги проводиться у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2014 року. А оскільки він був звільнений з військової служби ще в 1980 році, а інвалідність первинно була встановлена в 2012 році, то права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку у нього не має. Вважає, що наведені відповіді ОСОБА_5 оборони України, ОСОБА_6 фінансів МО України та ОСОБА_7 обласного військового комісаріату є неправомірними та такими, що прямо порушують права позивача та Закони України, тому був змушений звернутися до суду за захистом з цією позовною заявою.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просили задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_5 оборони України заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_6 фінансів ОСОБА_5 оборони України в судове засідання не зявився, подав заперечення на позов та просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Запис у Військовому білеті п.11 серії ВС №197973, ОСОБА_3 із протоколу №139 від 02.02.2012 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця та Акт судово-медичного дослідження (обстеження) №48 ОСОБА_7 обласного бюро судово-медичної експертизи від 12 січня 2012 року, підтверджують, що позивач проходив військову службу в країнах, де велись бойові дії .

Позивачу була встановлена III група інвалідності, а пізніше встановлено ІІ групу інвалідності, що настала в результаті поранення, контузії та захворюванням, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серія ТЕР №0043322 від 01.03.2013 р. та виписка із акта огляду МСЕК серія АВ №0615770 від 01.03.2016 року .

10 листопада 2015 року позивач звернувся до ОСОБА_7 обласного військового комісаріату, з метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, з відповідною заявою та надав копії необхідних документів.

Позивачзвільнений з військової служби на підставі наказу ОСОБА_5 оборони СРСР від 27.09.1980 року №254, про що свідчить запис 10 у Військовому білеті серії ВС №197973 від 22.06.1986 року, тому, відповідно до вимог п.17Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975, заява про виплату одноразової грошової допомоги подана до ОСОБА_5 оборони України.

У листопаді 2015 року позивач отримав від ОСОБА_7 обласного військового комісаріату лист від 18.11.2015 року №10/2/9911 та пакет документів до нього, в тому числі і копію листа ОСОБА_6 фінансів ОСОБА_5 оборони України від 09 грудня 2015 року №248/3/6/3846 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

У відповіді ОСОБА_6 ОСОБА_5 фінансів ОСОБА_5 оборони України від 29.06.2016 р. №248/3/6/2875/1 зазначив наступне: «ОСОБА_6 фінансів відповідно до наказів Міністра оброни України від 14.08.2014 №530 та від 12.04.2007 №168 здійснює прийом документів, та готує пропозиції Міністру оборони України для прийняття рішення про Призначення одноразової грошової допомоги. Після опрацювання документів встановлено, що підстав для подання пропозицій на комісію про призначення одноразової грошової допомоги немає і вони повернуті в ОСОБА_7 обласний військовий комісаріат, як такі, що надіслані не за належністю.

У звязку з внесенням зміни з 01 січня 2014 року до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнятопостанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975),виплата одноразової грошової допомоги передбачена тільки військовослужбовцям та звільненим особам, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014 року. Оскільки позивач інвалідність первинно отримав в 2012 році, то для виплати одноразової грошової допомоги немає законних підстав».

Відповідно до ч.1ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цимЗакономмають право на її отримання.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2статті 16 Законуодноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975(далі - постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Відповідно до п.3 постанови № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 постанови № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозаконом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Що стосується посилання представника відповідача на те, що позивач не має права на отримання допомоги у зв'язку із тим, що огляд МСЕК для встановлення інвалідності здійснювався повторно, є безпідставним, оскільки позивачу не призначалася та не виплачувалась одноразова грошова допомогазгідно п.«б» ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей».

Встановлено, що позивачу інвалідність що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби призначена вперше з 10.02.2012 року. Позивач повторно був оглянутий медико- соціальною експертною комісією, якою позивачу встановлено другу групу інвалідності з 19.02.2013 року та згідно виписки з акта огляду МСЕК серія АВ №06157770 від 01 березня 2016 року встановлену другу групу інвалідності на довічно. Поранення та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Отже, в зв'язку з цим, позивач має право на призначення і отримання такої грошової одноразової допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей» та Постанови №975.

Постановою № 975 право на отримання одноразової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чітко пов'язується з датою, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Також безпідставним є висновок представника відповідача, яка викладена в листі від 29.06.2016 №248/3/6/2875/1 про те, що на позивача не поширюються норми Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, оскільки інвалідність позивача отримана до набрання нею чинності, а дія Постанови КМУ №975 та нової редакції ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей» поширюється тільки на військо службовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014 року. А відповідно до загальновизнаного принципу права, закріпленого у ч.1ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.99 р. № 1-рп/99, цей принцип треба розуміти так, що до події, факту застосовується тойзаконабо інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки цих критеріїв. Прийняття ж рішення замість суб'єкта владних повноважень є втручанням у його дискреційні повноваження.

Відповідно до частини 2статті 71 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересівфізичних осіб, прав та інтересівюридичних осібу сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.3ст.2 КАС Україниусправах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наведені нормизакону, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_5 Оборони України не було надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій та не доведена законність прийнятого рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, щодо визнання дій ОСОБА_7 обласного військового комісаріату та ОСОБА_6 фінансів МО України неправомірними та зобовязання прийняти документи та повторно надати документи головному розпоряднику бюджетних коштів, то заявлені позовні вимоги позивачем є передчасними та не підлягають до задоволення, а отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 Оборони України, ОСОБА_6 Фінансів МО України, третьої особи ОСОБА_7 обласного військового комісаріату про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання до вчинення дій задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_5 Оборони України вчинити дії, а саме, Комісією з розгляду питань повязаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, що мала місце під час проходження військової служби в місцях де велися бойові дії.

Стягнути з ОСОБА_5 Оборони України 551 (пятсот пятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з одночасним її надсиланням особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Постанова набрала законної сили "___" ______ 2017 р.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/1600/16-а.

Суддя: Н. В. Яковець

Копію постанови видано "____"_______2017 року.

Секретар: