Ухвала суду № 64999031, 23.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/2806/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.

Провадження №22-ц/778/688/17 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

При секретарі Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ПУМБ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який згодом уточнила.

В обґрунтування позову зазначала, що 01. 07. 2008 року між нею та ПАТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір, за умовами якого їй було надано кредитні кошти в сумі 51000 доларів США для придбання нерухомості, що розташована в АДРЕСА_1, з кінцевим строком повернення до до 01. 07. 2028 року.

12 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з неї на користь банку заборгованість, що виникла по кредитному договору за період з 13.06.2014 року по 13.12.2015 року на загальну суму 743799,20 грн.

Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства. Так, банком не було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості в розмірі усієї суми кредиту, виконавчий напис не містить інформації про місце її роботи та період, за який провадиться стягнення, нотаріусу не були надані первинні банківські документи, які б підтверджували наявність та розмір безспірної заборгованості, а направлена лише довідка про розмір заборгованості, яка не є належним доказом такої заборгованості.

Враховуючи вищевикладене просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №560 від 12.01.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про стягнення на користь ПАТ «ПУМБ» з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 01.07.2008 року та витрат на здійснення виконавчого напису в розмірі 743 799,20 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької областівід 04 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №560 від 12.01.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. на користь ПАТ «ПУМБ» з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 01.07.2008 року та витрат на здійснення виконавчого напису в розмірі 743 799,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «ПУМБ» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що 01 липня 2008 року між ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно якому Банк надав позичальнику кредит в розмірі 51 000, 00 доларів США на придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1

Кредит надавався строком до 01. 07. 2028 року, , графік повернення кредиту та сплати процентів за його користування є Додатком № 1 до кредитного договору, підписаний сторонами.

У зв'язку з наявністю поточної заборгованості за кредитом за заявою Банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 12. січня 2016 року вчинено виконавчий напис на стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості, яка виникла в період з 13.06.2014 року по 13.12.2015 року і яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2726,19 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить 63 706, 48 грн.; простроченої заборгованості за процентами - 5244,83 долара США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить122 562,86 грн.; строкової заборгованості за сумою кредиту в розмірі 23 325,45 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року складає 545 076,56 грн.; - строкової заборгованості за процентами в розмірі 374,58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить 8 753,30 грн., - суми сплати за вчинення виконавчого напису - 3700,00 грн.

29 березня 2016 року виконавчий напис направлений на виконання до ВДВС Бердянського МРУЮ.

Позивачка просить визнати цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню на підставі чисельних порушень, допущених при його вчиненні.

Так стаття 18 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 88 цього ж Закону виконавчий напис нотаріуса можливий за умови виникнення права вимоги та вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. надано копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Досліджуючи надані документи, суд встановив, що Банком у заяві від 15. 12. 2015 року нотаріусу про вчинення виконавчого напису зазначено період, у який виникла заборгованість за кредитним договором - з 05. 01. 2015 року по 13 . 12. 2015 року, проте у виконавчому написі стягнуто заборгованість за інший період - з 13. 06. 2014 року по 13. 12. 2015 року, при цьому нотаріус ніяким чином не обґрунтував таку розбіжність та підстави зміни ним періоду, за який заборгованість виникла.

Крім того як встановлено, нотаріус не пересвідчився у безспірності суми заборгованості.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості можуть бути лише первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Проте нотаріусу не було надано первинних банківських документів та розрахунку заборгованості із зазначенням періоду прострочення чергового платежу, виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, а надіслана лише довідка, підписана представником Банку Амеліним А. О. без надання ним довіреності на право засвідчення таких довідок, та графік платежів за кредитом та пов'язаних з ними послуг.

Вказуючи на спірність суми боргу за кредитним договором, позивачка посилалася на звернення її до Банку із заявами про перерахунок заборгованості у відповідності до курсу долара США, який діяв на момент його укладання, що підтверджено копіями відповідей банку від 05. 08. 2014 року та 15. 10. 2014 року.

Крім того, Банком не було направлено ОСОБА_4 письмової вимоги із зазначенням періоду прострочення заборгованості та суми, яка підлягає стягненню з нею за прострочення платежів, і нотаріус при вчиненні нотаріального напису мав пересвідчитись у відповідності вимоги, направленої боржнику, та заяви про вчинення виконавчого напису, з яким звернувся банк саме до нього.

В узагальненні судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07. 02. 2014 року вказано, що у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції встановивши відсутність доказів про безспірність заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором, наявність розбіжності у періоді, за який така заборгованість виникла, відсутність належних документів, наданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису, дійшов до вірного висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

Посилання скарги на наявність всіх документів про безспірність сум являються необґрунтованими, оскільки з наданих нотаріусом копій нотаріальних документів, а саме розрахунку заборгованості за вчиненим написом взагалі не вбачається співпадіння сум у цифровому вигляді з написом, таких як 2726,19 доларів США за курсом НБУ 63 706, 48 грн.; 5244,83 доларів США за курсом НБУ 122 562,86 грн.; 23 325,45 доларів США за курсом НБУ 545 076,56 грн.; 374,58 доларів США за курсом 8 753,30 грн. ( а.с. 94, 98).

Отже нотаріус обмежився заявою Банку не перевіряючи розрахунок.

Отже вказані та інші доводи апеляційної скарги про змінену заяву не спростовують вищенаведене, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької областівід 04 листопада 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: