Ухвала суду № 64998786, 24.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/8472/16-к Головуючий у 1 інстанції: Станкевич Р.В.

Провадження № 11-сс/783/163/17 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року м. Львів.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області

під головуванням судді Галина В.П.

суддів Романюка М.Ф., Галапаца І.І.

секретаря судового засідання Стойка Р.З.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.02.2017 року про продовження строку тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному по ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

з участю прокурора Ковальчука Т.О.

захисника ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.02.2017 року в частині розміру застави та зменшити розмір застави до 80-ти мінімальних заробітних плат.

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_3 та продовжено підозрюваному ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 16.04.2017 року включно.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обовязків підозрюванимОСОБА_2,у розмірі 6890000 (шість мільйонів вісімсот дев»яносто тисяч) гривень.

Підозрюваному розяснено його обовязки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покладено на старшого слідчого СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_1 вважає, що розмір вказаної застави є надуманим, неймовірно великим та необґрунтованим, а тому ухвала Галицького районного суду м. Львова в частині розміру застави має бути переглянутою.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог захисник ОСОБА_1 покликається на те, що його підзахисний одружений, на утриманні має малолітнього сина - Даніла, 10.12.2013 р.н, інваліда; позитивно характеризується за місцем фактичного проживання та реєстрації; страждає рядом хронічних захворювань, як то, ішемічною хворобою серця, та вираженою шийною грижею хребта, регулярно звертається за допомогою в медичну частину СІЗО через регулярні, нестерпні болі та погіршення стану здоровя.

Зазначає також, що підозрюваний тимчасово не працює, а отже відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави встановлюється від 80 до 300 розмірів мінімальних зарплат , а це приблизно від 300 000 до 1000 000 грн. Крім того, жодного доказу досудовим слідством про отримання щомісячного доходу від неправомірної діяльності в межах 600-700 тис. гривень представлено не було. Інкриміноване ОСОБА_2 правопорушення не є насильницьким та немає наслідків, тобто ні державним ні іншим громадським інтересам не заподіяно жодної шкоди, і жодних матеріальних чи моральних позовів не заявлено.

Ризики, на які покликається суд, не можуть лягти в основу ухвали про продовження строків тримання під вартою не відповідають фактичним матеріалам справи, оскільки паспорт громадянина України, закордонний паспорт та паспорт громадянина РФ вилучені у ОСОБА_2 та перебувають на зберіганні в органах слідства.

Заслухавши доповідача, доводи захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, вивчивши матеріали судової справи, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №22016140000000052, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами кримінального провадження № 22016140000000052, внесеного до ЄРДР 16 червня 2016 року, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.305 КК України.

Старший слідчий СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, беручи до уваги те, що ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України які стали підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не минули та не зменшились,

В обґрунтування внесеного клопотання покликався на те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України 22.12.2016 о 22 год. 40 хв. та 23.12.2016 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, міра покарання за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

24 грудня 2016 року Галицьким районним судом м. Львова підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 20.02.2017, з можливістю внесення застави у розмірі 5000 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 6890000 гривень.

Висновок слідчого судді про доцільність продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під вартою та вид обраного запобіжного заходу відповідає особі підозрюваного та наявним ризикам та іншим фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними належним чином в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим і ніким не оспорюється.

Відповідно, висновок слідчого судді про те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є підставним та обґрунтованим та також ніким не оспорюється.

Однак, прокурор та слідчий у судовому засіданні першої інстанції також просили врахувати слідчого суддю при визначенні розміру застави той факт, що підозрюваним отримувався місячний дохід в межах 600 700 тис грн. від продажу психотропних речовин.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабо четвертою статті 183цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно, у відповідності до вимог абзацу другого ч. 5 ст. 183 та ст.182 КПК України, визначив розмір застави в сумі 6890 000 грн., врахувавши те, що зібраними даними у кримінальному провадженні підтверджується факти одержання від злочинної діяльності підозрюваним ОСОБА_2 значного доходу. Слідчий суддя вірно оцінив високий рівень матеріального забезпечення ОСОБА_2 через отриману незаконну винагороду від незаконної діяльності, що дає йому бо іншим особам сплатити, зазначену в ухвалі суму застави.

Тому доводи апелянта про безпідставність обрання саме такого розміру застави не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам провадження.

Щодо доводів апелянта, що слідчий суддя не врахував, що його підзахисний одружений, на утриманні має малолітнього сина - Даніла, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда; позитивно характеризується за місцем фактичного проживання та реєстрації; страждає рядом хронічних захворювань, як то, ішемічною хворобою серця, та вираженою шийною грижею хребта, не відповідає дійсності, оскільки ці питання були предметом дослідження при винесенні 24 грудня 2016 року Галицьким районним судом м. Львова ухвали про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обєктивно та в повній мірі дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у відповідності до абзацу другого ч. 5 ст. 183 КПК України.

Доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.02.2017 року про продовження строку тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9