Постанова № 64998230, 23.02.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/210/17

Провадженя №2-а/461/127/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засіданьОСОБА_1,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі начальника ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 митниці ДФС про скасування постанови

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі начальника ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 митниці ДФС, в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №53156332 від 19.12.2016 року, винесену заступником начальника Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав: порушений 3-х місячний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам визначеним ст. 4 Закону Про виконавче провадження; заяву подала та підписала посадова особа, яка не має таких повноважень; виконавче провадження відкрито з порушенням місця виконання рішення; стягувач не подав належним чином завірену копію протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації; державний виконавець отримав виконавче провадження без здійснення автоматизованого розподілу виконавчих проваджень між державними виконавцями відділу. Зазначає, що відповідачем порушено ряд статей ЗУ «Про виконавче провадження». Окрім того, зазначає, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.09.2016 року в справі № 461/6033/16-ц, якою скаргу ОСОБА_5 задоволено, визнано неправомірними дії державного виконавця Яворівського районного відділу ДВС ОСОБА_7 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2016 року № 51660511. Просить позовні вимоги задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_5 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови були дотриманні усі вимоги ЗУ «Про виконавче провадження», та такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні в Яворівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий лист №461/955/16-п (№33/783/321/16), виданий Апеляційним судом Львівської області 26.05.2017 року.

19 грудня 2017 року заступником начальника Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом.

Суд зазначає, що покликання позивача на те, що порушено 3-х місячний строк предявлення виконавчого документа до виконання, є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Так, ОСОБА_6 митницею ДФС постанова №461/955/16-п, видана 26.05.2016 року Апеляційним судом Львівської області в частині конфіскації автомобіля предявлялась до виконання 11.07.2016 року, тобто в межах 3-х місячного строку. На підставі даної постанови державним виконавцем 13.07.2016 року було відкрито виконавче провадження ВП №51660511, яке тривало до 26.09.2016 року. У той же час, строк предявлення до виконання виконавчого документа було перервано, та такий почав обчислюватись повторно з 26.09.2016 року.

Окрім того, повторно вищевказаний виконавчий документ предявлено 31.10.2016 року та 03.11.2016 року державним виконавцем винесено постанову ВП №52813321 про відмову у відкритті виконавчого провадження за п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, строк предявлення до виконання вищевказаного виконавчого документа було перервано, та такий почав обчислюватись повторно з 03.11.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний виконавчий документ предявлявся стягувачем до виконання 19.12.2016 року, оскільки строк предявлення було перервано, тому стягувачем дотримано 3-х місячний строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Відтак, суд вважає, що відповідачем підставно прийнято виконавчий документ до виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, тобто з дотриманням вимог ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам визначеним ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки такі доводи є безпідставним виходячи з наступного.

Виконавчий документ повністю відповідає вимогам, викладеним в ст.283 КУпАП до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Виконавчий документ повністю відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» , а саме в ньому зазначені: орган, який видав виконавчий документ, тобто Апеляційний суд Львівської області; суддя, який виніс рішення, тобто ОСОБА_8, що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження»; дата прийняття виконавчого документу, а саме 26.05.2016 року, номер 461/955/16-п, що відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та у виконавчому документі повністю вказані всі дані боржника, а саме прізвище, імя, по батькові, дата народження, адреса проживання та ідентифікаційний номер платника податку. Стягувачем за даним виконавчим документом є держава в особі ОСОБА_6 митниці ДФС. Окрім того, всі дані ОСОБА_6 митниці ДФС наявні у заяві про відкриття виконавчого провадження, тобто виконавчий документ повністю відповідає вимогам п.3 та п.4 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до вимог ч.4 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

У виконавчому документі також зазначено дату набрання чинності, строк предявлення до виконання та в матеріалах виконавчого провадження наявний оригінал виконавчого документа з мокрою печаткою суду.

Суд зазначає, що Апеляційним судом Львівської області прийнято рішення у формі постанови, яка одночасно і є виконавчим документом, а відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оригінал постанови виготовляється в одному примірнику і міститься в матеріалах справи. Відтак, як виконавчий документ видається інший примірник постанови, який відповідає вимогам пунктів 5, 6, 7 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд також зазначає, що покликання позивача на те, що заяву подала та підписала особа, яка не має таких повноважень є необґрунтованим, оскільки з наказу ОСОБА_6 митниці ДФС від 06.04.2016 року №189 вбачається, що заступник начальника УБзМП ОСОБА_9 уповноважений підписувати відповідні листи митниці до органів Державної виконавчої служби щодо виконання постанов суду та митниці.

Згідно ч.3 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Суд зазначає, що заступник начальника УБзМП є посадовою особою державного органу (юридичної особи), тобто ОСОБА_6 митниці ДФС, вправі діяти від її імені відповідно до наданих йому повноважень та є державним службовцем, відповідно до ст.ст.7, 8, 9 Закону України «Про державну службу», згідно яких державний службовець виконує (здійснює) права, обовязки відповідно до положень про відповідні структурні підрозділи, посадових інструкцій, наказів (розпоряджень). Зокрема ОСОБА_10 має повноваження в частині підписання відповідних документів, адресованих органам державної виконавчої служби.

Щодо покликання позивача на те, що виконавче провадження відкрито з порушенням місця виконання рішення, то суд вважає такі твердження безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно ч.4 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються: у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився; у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Суд зазначає, що належним чином засвідчена копія протоколу додана до заяви про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, покликання на даний протокол є і в виконавчому документі. Згідно постанови Апеляційного суду Львівської області від 26.05.2016 року та протоколу про порушення митних правил №3048/20900/15 конфіскації підлягає наступне майно: автомобіль, який знаходиться на м/п «Краковець», смт.Краковець, Яворівського району, Львівської області, що і є територією Яворівського району, на яку відповідно поширюється діяльність Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Необхідно також зазначити, що згідно ч.3 ст.465 МК України конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення. Тому твердження позивача про те, що майно, яке підлягає конфіскації на підставі постанови суду не є власністю позивача, а належить на праві власності іншим особам, є безпідставними.

Окрім того, покликання позивача на те, що стягувачем не подано належним чином завіреної копії протоколу вилучення майна спростовується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією такого протоколу, в якому відповідно до вимог ст.511 МК України, також зазначено і про вилучене майно при його складанні.

Згідно ст.265 КУпАП про вилучення речей і документів при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, робиться запис в цьому протоколі, і такий протокол одночасно є і протоколом вилучення речей і документів.

Таким чином, державним виконавцем були дотриманні вимоги п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що твердження позивача про те, що державний виконавець отримав виконавче провадження без здійснення автоматичного розподілу виконавчих проваджень, є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинностіЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8,9та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суд вважає, що заступником начальника Яворівського району, на яку відповідно поширюється діяльність Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3

Окрім цього, покликання позивача на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27.09.2016 року в справі № 461/6033/16-ц, якою скаргу ОСОБА_5 задоволено та визнано неправомірними дії головного державного виконавця Яворівського районного відділу ДВС ОСОБА_7 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2016 року №51660511, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки дана ухвала винесена по іншому виконавчому провадженні, стосувалась інших процесуальних порушень, вчинених іншою посадовою особою відділу державної виконавчої служби та така не набрала законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, відтак постанова про відкриття виконавчого провадження скасуванню не підлягає.

Окрім того, оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір необхідно залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 15, 16, 24, 26 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.461, 465, 487, 494, 511 МК України, ст.ст. 265, 283 КУпАП, ст.ст.10, 11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 181 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до ОСОБА_6 апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.