Ухвала суду № 64998179, 27.02.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5947/15-ц

Провадження № 2-с/336/8/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Дмитрюк О.В., при секретарі Петрові С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1, від імені якої діє представник ОСОБА_2, про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року за заявою МКП «Основаніє» Шевченківським районним судом м. Запоріжжя був виданий судовий наказ № 336/5947/15-ц, пр. № 2-н/336/843/2015 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 12642,70 грн. та судового збору у сумі 121 грн. 80 коп. по 24,36 грн. з кожного.

08.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, в якій зазначила, що вимоги МКП «Основаніє» щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є необґрунтованими та безпідставними. Разом з заявою про видачу судового наказу стягувачем не було надано належних та допустимих доказів, в той час як є докази, які свідчать про незаконність та необгрунованість вимог, надання неправдивих відомостей та доказів, що свідчать про існування між сторонами спору про право, встановлення та доведення в установленому законом порядку яких можливо лише під час розгляду таких вимог за правилами позовного провадження, зокрема.

Стягувач в обґрунтування розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка станом на 01.08.2015 р. складає 12642,70 грн. посилався на розрахунок заборгованості.

Про необґрунтованість нарахування стягувачем заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг свідчить довідка про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1, яка видана на імя ОСОБА_1 для предявлення до суду. Проте, відповідних заяв для отримання такої довідки ОСОБА_1 не подавала та, відповідно не отримувала.

Крім того, довідка про зареєстрованих осіб містить неправдиві відомості, про кількість осіб, які проживають в квартирі, зокрема, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 2007 р. в квартирі не проживають та мають інше постійне місце проживання, що підтверджується актом обстеження № 229 МКП «Основаніє» від 22.06.2015 р..

Отже, вимога щодо заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги визначена необґрунтовано.

Заявником не обґрунтовані вимоги та не додані документи, що підтверджують правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав заяву, просив її задовольнити.

Представник стягувача МКП «Основаніє» в судовому засіданні заперечувала проти скасування судового наказу.

Представник боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_7 заперечував проти скасування судового наказу, пояснив, що про винесення судового наказу ОСОБА_1 та її представник були поінформовані під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом про вселення. Ще в грудні 2016 р. представник ОСОБА_1 знайомився з матеріалами вказаної справи, в якій у якості письмового доказу був доданий оспорюваний судовий наказ. Крім того, даний судовий наказ оголошувався судом під час дослідження письмових доказів, але у встановлені ЦПК України строки, заяви про його скасування ОСОБА_1 та її представник не подавали. Через порушення ОСОБА_1 процесуальних строків на подачу заяви про скасування судового наказу, представник просив суд залишити заяву без розгляду.

Боржники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, про день, час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу повідомлялися у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Вивчивши заяву про скасування судового наказу, заслухавши пояснення представника заявника, представника стягувача, доводи представника боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Судом при розгляді заяви ОСОБА_1 були оцінені доводи представника ОСОБА_5 і ОСОБА_6 щодо необхідності залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав порушення нею процесуальних строків для звернення до суду з даною заявою і встановлено наступне.

10.02.2017 р. судом, після дослідження матеріалів даної справи, було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, оскільки були відсутні підстави для залишення заяви без розгляду з підстав, визначених ч.2 ст.72 ЦПК України.

Твердження представника зацікавлених осіб щодо поінформованості ОСОБА_1 про існування оспорюваного наказу у іншому судовому процесі не підтверджені належними та допустимими доказами.

З наведеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає розгляду по суті.

Судом встановлено, що 25.08.2015 р. МКП «Основаніє» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

31.08.2015 р. судом видано судовий наказ, яким з боржників стягнуто в солідарному порядку заборгованість в сумі 12642,70 грн. та судовий збір по 24,36 грн. з кожного.

Згідно з п.4,5 ч.3 ст.105 ЦПК України у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено посилання на докази, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача.

Звертаючись до суду з заявою про скасування судового наказу, ОСОБА_1 посилається на неправомірність МКП «Основаніє» звернення до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення боргу з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, оскільки додана до заяви довідка про склад сім»ї ОСОБА_1 отримана неправомірно та не відповідає дійсності в частині кількості осіб, які мешкали в житловому приміщенні.

Судом при розгляді даної заяви встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2015 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою № 101 по вул. Бочарова, 6 в м. Запоріжжі.

Ухвалою суду від 07.04.2016 р. заочне рішення від 28.09.2015 р. скасоване та рішенням суду від 16.01.2017 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, відмовлено. Останні вселені в спірну квартиру.

Абзац 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Враховуючи, що рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2015 р., яким зацікавлені особи визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням скасовано та в задоволенні позову - відмовлено, суд дійшов висновку, що у квартирі АДРЕСА_2 мешкали особи, зазначені в довідці № 5291 від 12.08.2015 р. (а.с.5), яка надана МКП «Основаніє», та які повинні нести обов»язки по сплаті за житлово-комунальні послуги.

ОСОБА_1, вказуючи на невідповідність розрахунків МКП «Основаніє», в порушення п.5 ч.3 ст.105 ЦПК України, не посилається на докази, якими обґрунтовує таке твердження.

Враховуючи, що доводи заявника ОСОБА_1 щодо відсутності правових підстав для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає залишенню без задоволення.

На підставі ст.105-1, 208-210, 293 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, від імені якої діє представник ОСОБА_2, про скасування судового наказу № 336/5947/15-ц, провадження № 2-н/336/843/2015 від 31 серпня 2015 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за заявою Міського комунального підприємства «Основаніє» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в сумі 12642,70 грн. залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Розяснити сторонам, що судовий наказ може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області в порядку встановленому ЦПК України.

Суддя О.В. Дмитрюк