Ухвала суду № 64998142, 23.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 330/2302/16 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/1149/17 Нестеренко Т.В.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 16 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на утримання повнолітнього сина, який після набуття повноліття продовжує навчання,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4, який діє на підставі доручення для надання вторинної правової допомоги в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на утримання повнолітнього сина, який після набуття повноліття продовжує навчання, посилаючись на те, що з 24 серпня 1996 року по 19 серпня 2015 року батьки позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року від шлюбу народився ОСОБА_5 - позивач по справі.

Вказує, що після закінчення загальноосвітньої школи позивач продовжує навчатись, у 2014 році він вступив до Дніпродзержинського металургійного коледжу, станом на теперішній час є студентом 3 -го курсу зазначеного навчального закладу, форма навчання - денна, основа навчання - бюджетна, стипендію не отримує, термін навчання встановлено до 30 червня 2018 року.

Станом на час подачі позовної заяви позивач є повнолітньою особою, тобто йому виповнилося повних 19 років. Але незважаючи на те, що він навчається на бюджетній основі, тобто отримання ним освіти є безкоштовним, він після набуття повноліття потребує матеріальної допомоги.

Зазначає, що позивач проживає в найманому ним житловому приміщенні, орендна плата за проживання в квартирі становить 800 грн. на місяць. Але для фактичного проживання позивач вимушений також нести додаткові витрати як-то періодичне придбання постільних речей, білизни, їхнє прання, прасування, придбання миючих засобів, засобів гігієни тощо. Такі додаткові витрати для проживання становлять в середньому 300 грн. на місяць.

Вказує, що отримання освітньої послуги в навчальному закладі є безкоштовною, але зазначає, що отримання такої послуги є тільки у вигляді самого навчання. Для навчання позивач також вимушений купувати підручники, навчальну та методичну літературу, канцелярські товари, відвідувати комп'ютерний заклад де проводяться певні заняття. Такі додаткові витрати у позивача становлять в середньому 300 грн. на місяць.

Крім того, він несе додаткові витрати, які пов'язані із його навчанням та проживанням в іншому населеному пункті відмінному від своєї реєстрації.

Такі витрати виглядають у придбанні продуктів харчування, предметів одягу та взуття, за необхідності проїзду на транспорті загального користування по м. Кам'янське, а за необхідністю і поза межі зазначеного населеного пункту. Такі додаткові витрати підтвердити важко оскільки неможливо отримати чеки за кожен кілограм овочів, м'ясних виробів, сніданків або обідів у їдальні тощо, придбання предметів одягу, білизни, взуття.

Зазначає, що фактично витрати, які пов'язані з навчанням позивача, а саме на придбання продуктів харчування, придбання предметів одягу, взуття, предметів особистої гігієни, навчальної літератури тощо становлять 2500 грн. на місяць.

Згідно положень розділу 16 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які після настання повноліття продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, таку допомогу зобов'язані надавати їм до досягнення 23-х років або до закінчення навчання.

На теперішній час невідомо, чи працює в даний час відповідач оскільки стосунків із відповідачем позивач не підтримує.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання як на особу, яка після набуття повноліття продовжує навчання, у розмірі 1 500 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до закінчення позивачем навчання, тобто до 30 червня 2018 року.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 16 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на його утримання як на особу, яка після набуття повноліття продовжує навчання, у розмірі 725 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до закінчення позивачем навчання, тобто до 30 червня 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 має сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який досяг повноліття та продовжує навчання, є студентом 3 курсу Дніпродзержинського металургійного коледжу і навчається з 01.09.2014 року по спеціальності гр.. МЄПС -14 1/9. Форма навчання денна. Навчається за рахунок державного бюджету. Термін закінчення навчання 30 травня 2018 року. Відповідно до довідки завідуючої гуртожитку Дніпродзержинського металургійного коледжу від 17.10.2016 року.

ОСОБА_5 не проживає в гуртожитку металургійного коледжу. Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_5, продовжуючи навчання повнолітнім, він на теперішній час не отримує стипендію, тобто взагалі не має інших засобів для існування та джерел доходів, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами.

Відповідно до зазначеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_5 потребує матеріальної допомоги, яку йому зобов'язані надавати батьки. Так право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Позивач ОСОБА_5 в гуртожитку не проживає, а проживає в найманому ним житловому приміщенні, адреса якого зазначена в позовній заяві, орендна плата за проживання в квартирі становить 800 грн. на місяць. Але для фактичного проживання позивач вимушений також нести додаткові витрати як-то періодичне придбання постільних речей, білизни, їхнє прання, прасування, придбання миючих засобів, засобів гігієни тощо. Навчання, проживання, грошові кошти на придбання підручників, проїзд, харчування та інші додаткові витрати - все це вимагає коштів, а отже, є однією з підстав для виникнення у матері, батька аліментного обов'язку.

Дослідивши матеріальний стан відповідача та його витрати, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення позову частково та правильно визначив розмір аліментів у 725 грн.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, а саме матеріальні витрати відповідача та його цивільний стан, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 16 січня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: