Рішення № 64996689, 27.02.2017, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1154/16-ц

№ 2/302/50/17

Номер рядка звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

27.02.2017 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого Цімбота В.І.,

при секретарі Куруц В.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки від 21.06.2007 р.,

В С Т А Н О В И В :

22.12.2016 р. ОСОБА_3 звернулась до суду із цим позовом, який мотивує тим, що вона є співвласником будівлі бази відпочинку в урочищі «Синевирський перевал» смт.Міжгіря, вул.Кутузова б/н в 1/2 частину, іншу частину будівлі має у власності ОСОБА_4

Тільки у 2014 році вона дізналась, що належна їй частина будівлі передана в іпотеку ПАТ «Енергобанк» в забезпечення кредитних зобовязань ДП «Імідж Буковина».

Вважає, що належну їй частку майна вона в іпотеку не передавала, згоди не давала, та просить суд визнати цей договір недійсним в цілому.

Представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав і суду пояснив, що згоди на передачу належної їй частини будівлі позивачка не давала, а відтак договір не може бути дійсним.

Відповідач ПАТ «Енергобанк» не забезпечив явки представника в судове засідання повторно, хоча про час і місце слухання справи був належно повідомлений.

Співвідповідач ОСОБА_4 в судове засідання не явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, а представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 позов підтримала і з таким згідна.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази у справі в порядку ст.60 ЦПК України суд вважає, що у позові ОСОБА_3 слід відмовити.

Те, що ОСОБА_3 поряд із ОСОБА_4 є співвласником будівлі бази відпочинку «Камянка» в смт.Міжгіря по вул. Кутузова б/н в 1/2 частині ніким не оспорюється.

Суд погоджується з тим, що згідно ст.6 ЗУ «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку лише по нотаріально посвідченій згоді усіх співвласників.

Суд при цьому враховує, що в іпотеку передано цілісний майновий комплекс, а не його ідеальна частина , що явно суперечило би вимогам ст.6 ЗУ «Про іпотеку».

Форми згоди співвласника законом не встановлено, але умовами такої має бути письмова форма з нотаріальним посвідченням згоди.

15.06.2007 року ОСОБА_3 письмово з нотаріальним посвідченням, розуміючи значення своїх дій видає ОСОБА_4 довіреність на право представляти її інтереси як іпотекодавця при укладанні договору іпотеки, а саме 1/2 частини комплексу будинку відпочинку в смт.Міжгіря, вул..Кутузова б/н саме з метою забезпечення виконання зобовязань по кредиту ДП «Імідж Буковина» ТОВ «Імідж Закарпаття» перед ПАТ «Енергобанк» (арк. сп. 38).

Те, що дану довіреність підписала саме ОСОБА_3 ніким не оспорюється.

21.06.2007 р. (арк. сп. 4) укладається договір іпотеки між головою правління банку та ОСОБА_4 і ОСОБА_3, по дорученню якої діє ОСОБА_4 іпотекою виступає вказане спірне нерухоме майно в рахунок повного і своєчасного виконання боргових зобовязань ДП «Імідж Буковини».

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 надала письмову, нотаріально посвідчену згоду, крім того, з правом представляти її інтереси ОСОБА_4 як іпотекодавцем.

Ні ОСОБА_4, ні ПАТ «Енергобанк» за межі згоди та доручення не вийшли, тобто ними дотримано вимог ст.ст.238, 239 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України законом встановлена позовна давність тривалістю у три роки, тобто встановлено строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка це право порушила.

Надаючи 15.06.2007 р., тобто по спливу більше як 9-ти років, згоду та уповноважуючи ОСОБА_4 на укладання договору іпотеки на виконання договірних кредитних зобовязань ОСОБА_3 повинна була знати про нібито порушене її право і звернутись в межах строку позовної давності до суду за захистом свого права.

У провадженні Міжгірського райсуду є справа (№ 302/1509/13-ц, арк. сп. 14) за позовом ПАТ «Енергобанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки і твердження ОСОБА_3 про те, що вона тільки 14.01.2014 р. взнала про порушення свого права власності не має логіки і направлене, на думку суду, на захист предмета іпотеки, а не своїх прав.

При таких обставинах, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що підлягають захисту права ПАТ «Енергобанк» як особи, що знаходиться на стадії ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_3 до ПАТ «Енергобанк» м.Київ та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки будинку відпочинку, урочище «Синевирський перевал», вул.Кутузова, б/н, смт.Міжгіря від 21.06.2007 р. відмовити.

Рішення може бути сторонами оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області в порядку і строки, встановлені ст.ст.294, 296 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_5