Ухвала суду № 64994394, 02.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/98/17

Провадження № 1-кс/761/565/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак М.А., за участю секретаря Сівоха І.А. представника власника майна - ОСОБА_1, слідчого Сафонова А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання КТ "Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора" про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року у справі 761/39560-16-к,-

В С Т А Н О В И В :

Представник КТ "Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора" звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016000000000041 від 12.05.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, а саме: грошових коштів, що знаходяться на банківських поточних рахунках - 26007455003679, 26007455003679 (долар США), 26007455003679 (українська гривня), 26102455000243 Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) у межах суми 7 919,00 грн., що відкритті в ПАТ «ОТП Банк» (МФО 300528) та заборону здійснювати видаткові операції з цих рахунків за винятком виплати заробітної плати, обов'язкових платежів до бюджету.

Як зазначає заявник, обгрунтуванням для накладення арешту на майно став висновок експертного дослідження № 365/366 від 12.02.2016 року Донецької НДІ судових експертих, акт Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.02.2016 року № 36/08/15-22-021/00954225.

Разом з тим, заявник вказує, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення від 12.03.2016 року. Враховуючи вказані обставини просив задовольнити клопотання.

Представник КТ "Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора" в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, вважає, що арешт слідчим суддею було накладено обґрунтовано та на даний час потреба у арешті не відпала.

Вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення представника заявника та врахувавши пояснення слідчого, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016000000000041 від 12.05.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2016 року в рамках досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження було накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти, що знаходяться на банківських поточних рахунках - 26007455003679, 26007455003679 (долар США), 26007455003679 (українська гривня), 26102455000243 Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (код ЄДРПОУ 00954225) у межах суми 7 919,00 грн., що відкритті в ПАТ «ОТП Банк» (МФО 300528) та заборонити видаткові операції з цих рахунків за винятком виплати заробітної плати, обов'язкових платежів до бюджету.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора»», відповідають критеріям ч.1 ст. 170 КПК України а саме набуті злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину, отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину та в подальшому можуть бути конфісковані у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру та підлягають спеціальній конфіскації.

Разом з тим, при вивченні матеріалів клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів, зокрема апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2016 року встановлено, що заявником до апеляційної скарги долучалась копія постанови Запорізького окружного адміністратвиного суду від 31.10.2016 року та копія довідки Пологівської ДФС від 28.11.2016 року про відсутність податкового боргу.

При цьому, ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 27 грудня 2016 року було залишено без змін ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2016 року про арешт майна у даному кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що представником заявника у своєму клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст. ст. 167, 170, 173, 174, 309, 310 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання КТ "Желєв С.С. і компанія Комиш-Зорянського елеватора" про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року у справі 761/39560-16-к - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.А. Рибак