Рішення № 64992876, 31.01.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11561/16-ц

Провадження № 2/752/1012/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.01.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Безверхої Н.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

за участю відповідача - ОСОБА_2

за участю представника відповідача - ОСОБА_3

за участю представника позивача - ОСОБА_4

за участю представника третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог, щодо предмету спору - Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів,

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, суд -

Встановив

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась із вказаним позовом до ОСОБА_2 в якому просила:

-розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 17 серпня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 497.

-визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею як матір'ю.

- стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісячно.

В липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 вищевказаним позовом, в якому просив розірвати шлюб між ним та відповідачем зареєстрований 17 серпня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 497.

Крім того, в серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 позовом в якому просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 із ним як батьком.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначила, що 13 серпня 2012 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 497. Від даного шлюбу вона з відповідачем має малолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом останніх років сімейне життя між ними погіршувалось, а в кінцевому результаті шлюбні відносини фактично припинились, оскільки з ініціативи відповідача постійно виникають сварки та суперечки, свідками яких є дитина, що в свою чергу негативно впливає на її психічний стан.

Крім того ОСОБА_1 вказувала, що позивач працює оператором операційної системи 1С та отримує чималу заробітну плату, однак від матеріального забезпечення дитини ухиляється, тому дитина знаходиться на повному її утриманні.

Щодо позову в частині визначення місця проживання дитини ОСОБА_1 зазначила, що вона з народження доглядає малолітню дитину за займається її вихованням, створила для дитини всі необхідні для комфортного життя умови. На час звернення із позовом ОСОБА_6 виповнилось три роки та у даному віці дитина потребує більше материнської турботи, тому вважає, що місце проживання дитини слід визначити з нею.

В обґрунтування позову про розірвання шлюбу ОСОБА_2 вказував, що спільне життя у нього з ОСОБА_1 не склалось та непорозуміння між ними призвели до фактичного припинення шлюбних відносин, проживають з відповідачем окремо та втратили почуття любові і взаємоповаги одне до одного.

В обґрунтування позову щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_2 вказував, що донька фактично знаходиться на його утриманні, оскільки відповідач працює офіціанткою до ночі та фактично не доглядає дитину та не створює для неї належних умов для виховання та розвитку. ОСОБА_2 зазначив, що він працює програмістом та на даний час має постійних дохід у розмірі 10000 грн. спиртних напоїв та наркотичних засобів не вживає, весь вільний час проводить з донькою і створю належні умови для виховання та розвитку дитини. Тому позивач вважає, що з урахуванням інтересів дитини місце її проживання необхідно визначити з ним.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2016 року вказані позови об'єднано в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник підтримали свій позов в повному обсязі. Позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визнали, а в задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини просили відмовити.

ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні свої позови підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини просили відмовити та не заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Представник служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні зазначила, що інтересам малолітньої ОСОБА_6 буде відповідати визначення її місця проживання із матір'ю ОСОБА_1

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17 серпня 2012 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 497. Після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінено на «ОСОБА_1». Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 17 серпня 2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_6, батьком якої є ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 22 травня 2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

В судовому засіданні встановлено, що шлюбні відносини між сторонами по справі фактично припинені, спільне господарство не ведеться, відновлення подружніх відносин та збереження сім'ї неможливо.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пп. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Оскільки розлад в сім'ї викликаний серйозними причинами і носить стійкий характер, що виключає відновлення колишніх сімейних відносин, суд вважає, що збереження сім'ї неможливе та приходить до висновку про задоволення позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині розірвання шлюбу.

Разом з тим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на теперішній ОСОБА_6 проживає з матір'ю ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні.

Частиною 1 ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд не може погодитись з обставиною того, що ОСОБА_2 в має нерегулярний та мінливий дохід, оскільки останнім данино до суду довідку Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» від 04.10.2016 року № УКС 00000033, з якої вбачається, що він працює у вказаному товаристві та його дохід з 15.08.2016 року по 30.09.2016 року склав 13 445 грн. 45 коп.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину,визначається судом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від від усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно.

Вирішуючи позовні вимоги сторін про визначення місця проживання дитини, судом встановлено наступне.

Принципом 6 Декларації прав дитини передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку його особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.

Статтею 141 СК України, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може ними вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, що може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

Згідно зі ст. 19 цього ж Кодексу при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні,а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З характеристики ОСОБА_2 наданої головою правління Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» Кошовою В.А. вбачається, що він з 15 серпня 2016 року працює у вказаному товаристві інженером-програмістом та за цей період показав себе вдумливим фахівцем, успішно справляється зі своїми обов'язками, у спілкуванні з колегами рівний, доброзичливий і привітний, за характером витриманий, сторониться конфліктів, зовні охайний і шкідливих звичок не має.

Листом від 17.11.2016 року за № 49 Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Голосіївського району м. Києва повідомило службу у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, що за наявною інформацією ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю за адресою АДРЕСА_1 і перебуває на обліку в амбулаторії № 2 даного підприємства. Дитина періодично хворіє, однак мати своєчасно звертається за медичною допомогою, інколи під час виклику дільничного лікаря вдома присутня бабуся дитини, а батько протягом останніх двох років про стан здоров'я дитини не цікавився.

З психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.10.2016 року за № 83 наданої службі у справах дітей Дошкільним навчальним закладом № 643 вбачається, що з 05 жовтня 2016 року дитина відвідує дошкільний заклад, нервова система дитини стабільна, емоційно врівноважена. Протягом 2016-2017 року до навчального закладу приводили та забирати дитину і матір, і батько, іноді бабуся ОСОБА_7. Батьки враховують інтереси та бажання дитини, вербально і експресивно виражають любов до неї, а дівчинка відповідає їм прихильністю. Батьки відповідальні, спілкуються з вихователями, відвідують батьківські збори і свята.

Службою у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації складено висновок від 19.12.2016 року № 100-20649 відповідно до якого, Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація діючи в інтересах дитини, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки враховує висновок Служби у справах дітей та важливість збереження для дитини звичної обстановки.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р., проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім'ї або без адекватних засобів підтримки.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті 1 ст. 9 проголосила правило, за якими дитина не повинна розлучатися з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

При ухваленні рішення суд виходить виключно з найкращих інтересів дитини, згідно вимог Закону України «Про охорону дитинства», вважає, що у дівчинки склався певний уклад життя, порушувати який не є доцільним в такому віці.

При цьому, залишення дитини з матір'ю не позбавляє ОСОБА_2 права виховувати дитину, утримувати її, щоденно спілкуватися з нею.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визначення місця проживання дитини саме з матір'ю, відтак позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Вирішуючи справу керувався принципами справедливості, добросовісності та розумності відповідно до вимог ст. 3 ЦК України з урахуванням балансу інтересів сторін.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10-11; 28-29; 57-60; 88; 158; 174; 179; 185; 208-209; 212; 214-215; 367 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог, щодо предмету спору - Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований 17 серпня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 497.

Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 серпня 2016 року і до повноліття дитини, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 1103 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити до негайного виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя