Постанова № 64991790, 28.02.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/9029/16-п Головуючий у 1 інстанції Гордійко Ю. Г. Провадження № 33/795/79/2017 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

судді судової палати у кримінальних справах Баглая І.П.,

захисника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2016 року.

Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням стягнення у виді штрафу у сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп..

Місцевим судом ОСОБА_3 визнано винуватим у порушенні п. 2.9А Правил дорожнього руху, яке виразилося у керуванні ним, в стані алкогольного сп'яніння, 05 серпня 2016 року, о 02 год. 55 хв., по вул. Лісковицька, 5, в м. Чернігові, автомашиною «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1.

Захисник, в інтересах ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Зазначає, що ОСОБА_3 не приймав участь у судовому засіданні і не знав про наявність вказаної постанови суду. Повідомлення отримала його мати, а в зв'язку з тим, що він знаходився за межами м. Чернігова вона не змогла його вчасно повідомити. При складанні протоколу про адміністративне порушення він надав письмове пояснення про незгоду з висновками інспектора щодо його стану. Єдиним доказом перебування його у стані сп'яніння є посилання у протоколі на застосування трубки «Контроль тверезості». Відповідно до Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів ( Наказ МВС України, МОЗ України, МЮ України від 24 лютого 1995 року) у разі не згоди з результатами перевірки за допомогою трубки „Контроль тверезості" особа направляється на медичне освідування до відповідного закладу. В даному випадку медичне освідування не проводилося. Висновок про стан сп'яніння було зроблено тільки на підставі вказаної проби.

З матеріалів справи, пояснень представника та доводів апеляційної скарги вбачається, що вона підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, на місці його складання ОСОБА_3 не погодився з результатами огляду за допомогою алкотестера Драгер ARBF 0396, про що власноруч зазначив у протоколі.

Захисник в апеляційній скарзі послалася на Інструкцію про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів ( Наказ МВС України, МОЗ України, МЮ України від 24 лютого 1995 року), яка на даний час втратила чинність.

У той же час, згідно п. 7 розділу 1 діючої нині Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (спільний наказ МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735) у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому дано право на його проведення.

Ця вимога поліцейськими не була дотримана.

Таким чином не надано доказів наявності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Безпідставне і посилання представника на ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне стягнення, в даному випадку, вже накладено постановою місцевого суду в межах строку на його накладення. Те, що оскаржувана постанова не набула чинності протягом строку, в межах якого може бути накладено стягнення, на ці строки не впливає. Апеляційний суд не уповноважений накладати адміністративні стягнення, а лише переглядає вже накладені.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не був присутнім при розгляді справи місцевим судом, з 03.10.2016 року перебував у слідчому ізоляторі, своєчасно дізнатися про постанову та оскаржити її не міг з об'єктивних підстав, строк на апеляційне оскарження слід поновити.

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2016 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І. П. Баглай