Ухвала суду № 64988105, 27.02.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/6563/16-к

Провадження № 1-кп/591/92/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Капкіна О.Б., за участю секретаря - Формова В.В., прокурора - Петренко М.В., обвинуваченого - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12016200440001071 відносно ОСОБА_1 за ч.3, 4 ст. 185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Від прокурора надійшло клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились.

Обвинувачений, його захисник проти задоволення клопотання заперечували.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу встановив наступне.

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 185 ч.3, 4 КК України.

Ухвалою суду від 13.02.2017 обвинуваченому було змінено запобіжний захід та застосовано до нього домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 - з 18.00 до 07.00 год. щоденно із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання сторін суд ураховує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятої 04 листопада 1950 року та ратифікованої Україною 17 липня1997 року, а також практику Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року у справі «Мамедова проти Росії», визначено, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який згідно обвинувального акту є громадянином України, має постійне місце проживання, раніше не судимий, негативних характеристик особи суду не надано.

Тому, суд доходить висновку про відсутність підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 201 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б.Капкін