Постанова № 64987993, 22.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/839/17

Провадження № 2а/522/1042/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бойчука А. Ю.,

при секретарі Журавицькому А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.01.2017 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, по якому просила иизнати дії посадових осіб управління інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської ОСОБА_2 протиправними; постанову заступника начальника управління-начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 28.11.2016 № 067/16 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 12 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 гривень - скасувати за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, закривши провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 96 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначила, що постанову винесено незаконно, оскільки в діях позивача взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того позивач вказує, що при складенні постанови було безпідставно установлено факт порушення позивачем норм законодавства при будівництві.

У судовому засіданні 22 лютого 2017 рокупредставник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, вислухавши думку осіб, які брали участь у справі, суд вважає, щопозовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судівпоширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Судом встановлено, що 14.11.2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем на обєкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Декабристів, 31-а, про що був складений акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.11.2016 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано на реєстрацію за вх.. №01.-16/599 д/д від 11.11.2016 року декларація про готовність до експлуатації обєкта. Під час виїзду 14.11.2016 року на місце та враховуючи надані документи встановлено, що будівництво дачного будинку розпочато на підставі повідомлення за №ОД 062161311519 від 10.05.2016 року про початок виконання будівельних робіт, реєстрація якого наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №116 від 15.07.2016 року скасована. Земельна ділянка на якій розміщено обєкт належить гр. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки 146/355 площею 0.0355 га серія та номер 512 від 01.04.2016 року. На будівництво дачного будинку Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано будівельний паспорт № № 01-07/78 від 15.04.2012 року. Будівельним паспортом запроектовано двохповерховий індивідуальний дачний будинок з технічним приміщенням над частиною будівлі. В ході перевірки наданий технічний паспорт на двохповерховий дачний будинок літ. «Б» з підвалом та мезоніном, загальною площею 162,4 кв. м ( житлова-63,9 кв. м.) виготовлений ФОП ОСОБА_4 - інженером з технічної інвентаризації ОСОБА_5И( АЕ №002118) від 26.08.2016 року.

Таким чином гр. ОСОБА_1 в декларації про готовність обєкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Абрикосова, 1-А вх. № 01-16/3599 д/д від 11.11.2016 року надані недостовірні дані, чим порушується ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.11.2016 року та складено протокол про адміністративне правопорушення.

У приписі вимагається усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 14 грудня 2016 року.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення №067/16 від 28.11.2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 12 ст.96 КУпАП та накладенно штраф в розмірі 8500 гривень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 10 КУпАП вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Крім того, у відповідності дост. 278 КпАПУкраїнипри підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає, вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимогст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції Українипринципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами п.3 ч.1ст. 293 КУпАП.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів Справа приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до частини першої статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною 11 вересня 1997 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини четвертої статті 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, інше.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з Додатком В "Правил підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного обєму, поверховості житлового будинку та переліку обов'язкових техніко-економічних показників" ДБН В.2.201502995 "Житлові будинки. Основні положення" площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається; при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 метри.

Тобто, площа підвалу не враховується при розрахунку площі жилого, садового, дачного будинку не вище двох поверхів. Мною (ОСОБА_1О.) при будівництві індивідуального дачного будинку не були перевищенні параметри, передбачені проектною документацією.

Таким чином твердження заступника начальника управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю песької ОСОБА_2 ОСОБА_3 що я, Войтенко 1.О. здійснила будівництво дачного будинку з відхиленням від затвердженої документації будівельного паспорту, а саме - будівництво підвалу є необгрунтованими, оскільки параметри об'єкту, будівництво якого я здійснюю залишаються у відповідності з будівельним паспортом № 01-07/78 від 15.04.2016р.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про гегулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва,^затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 був затверджений Перелік об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, до якого входять:

Індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 300 кв. метрів.

Господарські будівлі і споруди, зокрема гаражі, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.

Відсутність з моєї сторони будь-яких порушень чинного законодавства України підтверджується відповіддю з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 23.08.2016 за 01-07/78.

Так у межах компетенції мені повідомлено, що відповідно до п. 1.2. розділу 1 «Загальні положення» «Порядку надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і а житлово-комунального господарства України від 05.07,2011 р. № 103, із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 66 від 25.02.2013 р. (далі - Порядок), будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з н. 2.2. розділу 2 «Порядку оформлення будівельного паспорту» вищевказаного Порядку у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Згідно з н. 2.10 розділу 2 «Порядку оформлення будівельного паспорту» у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, підїзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих, на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за. наявності).

Згідно з п. 2.11. розділу 2 «Порядку оформлення будівельного паспорту» пам'ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації.

Як вбачається з вищевикладеного, ані схема забудови земельної ділянки, ані памятка замовнику не містять інформації щодо внутрішніх планувальних рішень проекту містобудування (у т.ч. підвалу).

Таким чином судом не було встановлено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 12 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Задовольняючи позов суд також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідност. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У звязку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення не були у повному обсязі досліджені обставини події, не дана належна оцінка доказам винності позивача, а тому прийнято хибне рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Також суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині закриття провадження по справі не підлягає задоволенню, так як адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких відноситься до компетенції інших органів державної влади.

За змістом статті 159КАС Українисудове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70КАС Українищодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, таким, що знайшли своє належне підтвердження у матеріалах та при розгляді справи, тому приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 19, 33, 71, 79, 86, 99, 100, 102, 104, 128, 158, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб управління інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської ОСОБА_2 протиправними.

Постанову заступника начальника управління-начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 28.11.2016 № 067/16 по справі про адміністративне правопорушення, якою мене (ОСОБА_1О.) визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 12 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 гривень - скасувати.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня її проголошення або отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову.

Суддя: А. Ю. Бойчук