Рішення № 64987925, 22.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/346/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Поліхрановій Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 року у справі за позовом Обєднання співвласників багатоквартирних будинків «Сімекс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ОСББ «Сімекс» звернулось із позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є членом ОСББ «Сімекс», власником квартири АДРЕСА_1, має заборгованість за надані комунальні послуги за період з 1 червня 2012 року по 3 листопада 2014 року у розмірі 39953,95 грн., однак не сплачує, тому вони вимушені звернутися до суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2014 року позов ОСББ «Сімекс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Сімекс» заборгованість за надані комунальні послуги за період з 01.06.2012 року по 03.11.2014 року в розмірі 39953,95 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.09.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСББ «Сімекс» відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 року рішення апеляційного суду Одеської області від 08.09.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового апеляційного розгляду ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка отримує комунальні послуги, проте не виконує передбачений законом обовязок щодо їх оплати, а також виходив з того, що вартість комунальних послуг в ОСББ «Сімекс» визначається за тарифами, затвердженими у встановленому порядку та введеними в дію з 01.07.2011 року.

Проте із таким висновками повністю погодитись неможна, оскільки суд першої інстанції прийшов до них із порушенням норм процесуального та матеріального права.

Встановлено судом, що ОСОБА_2 є власником квартири №18, загальною площею 385, 5 кв.м, в багатоквартирному будинку №3 по провулку Дунаєва в м. Одесі, що є частиною житлового комплексу, в якому створено обєднання співвласників багатоквартирних будинків №№ 3, 3а, 3б по провулку Дунаєва під назвою «Сімекс».

Право власності відповідача підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.07.2012 року та витягом з Єдиного реєстру про державну реєстрацію прав ( т.1 а.с.7,8).

Будинок знаходиться у колективній власності ТОВ «Сімекс» (а.с.41,т.1).

Належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є членом ОСББ «Сімекс» в матеріалах справи немає, і висновки суду в цій частині обставинам справи не відповідають, однак така обставина не звільняє її від обовязку оплачувати комунальні послуги, виходячи з наступного.

Згідно з п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Такі ж вимоги передбачені в п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом про ОСББ.

Згідно зі ст. 1 Закону про ОСББ асоціація власників жилих будинків - це юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань. Управителем є юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном ж/к за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації. До складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди) (ст.ст. 3, 8 Закону про ОСББ).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 цього Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.

За змістом ст. 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону).

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 22 Закону про ОСББ у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Таким чином, особа, яка є власником приміщення у ж/к, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні (асоціації), а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) та від 11 листопада 2015 року у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15).

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

На підтвердження своїх вимог ОСББ «Сімекс» надано розрахунок суми заборгованості ОСОБА_2 остаточно в розмірі 39953,95 грн., однак стягуючи заборгованість, суд першої інстанції не зясував, з яких складових складається борг, і в якій частині він визнаний та сплачений відповідачкою.

Так, з наявних розрахунків та квитанцій видно, що заборгованість в розмірі 32669,12 грн. (а.с.68,70 т.2) була сплачена відповідачкою під час розгляду справи за період стягнення, чим фактично визнана заборгованість по всіх видах послуг, окрім опалення, постачання гарячої води та витрат на утримання котельної.

Оцінка доводів щодо несплати боргу в такій частині через незатвердження у встановленому законом порядку витрат та тарифів на такі послуги рішенням зборів судом першої інстанції не надана.

Водночас відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону про ОСББ основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.

За змістом ст. 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до ст.21 Закону про ОСББ перелік та розміри обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюються відповідно до статуту об'єднання.

Відповідно до п.п.8.1,8.2 Статуту ОСББ «Сімекс» для забезпечення належного утримання будинків і прибудинкової території Обєднання щорічно складає та затверджує на загальних зборах кошторис, в якому передбачаються такі статі витрат: поточні витрати, витрати на оплату комунальних та інших послуг, витрати та накопичення на ремонт будинків, інші витрати.

Згідно п.8.5 Статуту ОСББ «Сімекс» розмір щомісячних платежів для оплати комунальних та інших послуг визначається згідно з показаннями лічильників або затверджених у встановленому порядку тарифів.

Підтверджено матеріалами справи, визнано представником позивача в судовому засіданні, що в 2011 році тарифи були встановлені одноособово колишнім головою правління обєднання ОСОБА_4, загальними зборами не затверджувались, і лише загальними зборами 29.10.2014 року такі були затверджені вперше, в тому числі, і ті, які діяли з 2011 року (а.с.100,т.2).

Викладені обставини свідчать про те, що тарифи до 29.10.2014 року були не затверджені у встановленому порядку, відтак могли бути предметом оплати добровільно тим, хто не піддає сумніву факт їх надання та розмір, але за наявності спору правових підстав для їх стягнення у цей період немає. Затвердження їх за минулий період на законі не ґрунтується.

З огляду на зазначене, в судовому порядку з відповідачки може бути стягнута заборгованість за спірний період з часу затвердження тарифів у встановленому порядку, а такими є послуги за період листопада 2014 року.

Незважаючи на доводи про невідповідність визначених тарифів вимогам законодавства, в тому числі щодо методики їх розрахунку, фактично ОСОБА_2, сплачено заборгованість по всіх видах послуг за листопад 2014 року (ТО відеокамер, дератизацію та дезінфекцію, ТО внутрішньо домових систем, послуги охорони, вивіз сміття, освітлення, ТО ліфтів тощо), окрім опалення, тому з врахуванням вищевикладеного стягненню підлягають 1753,92 грн. за опалення, які сплачені не були (а.с.72,т.2).

З 01.07.2011 року ОСББ «Сімекс» встановлені ціни та тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які розраховані виходячи з 1 кв.м. площі (а.с.15т.1), а тарифи на теплову енергію, послуги опалення й гарячого водопостачання визначені з 1 кв.м. опалювальної площі, складають 4,64 грн., гаряче постачання - з розрахунку на 1 особу на місяць в розмірі 47,23 кв.м.(а.с.22,т.1).

Оскільки відповідно до ст.10 Закону України про ОСББ рішення про встановлення тарифів та витрат, які визначаються загальними зборами ОСББ, можуть бути предметом оскарження у суді, а у цій справі предметом спору є лише стягнення заборгованості, то підстав для врахування доводів про невірну методику їх розрахунку не вбачається, оскільки це не було предметом оскарженні шляхом предявлення позову у цій справі. Відповідачка не позбавлена права звернення із позовом до суду про їх оскарження в окремому проваджені.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про фактичне неотримання послуг опалення та гарячої води як підстави для відмови в задоволенні позову, колегія суддів виходить з наступного.

05.07.2012 року ОСОБА_2 відключилася від мережі гарячого водопостачання та внутрішніх мереж опалення, про що повідомила ОСББ «Сімекс» (а.с.66,65,т.1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їхніх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з п. 26 Правил (у редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.?

Таким чином, на момент відмови відповідачем у відключенні квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання були чинними постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268, і наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» у редакції зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за № 1320/14587. Указаними нормативно-правовими актами передбачається надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6 ()5 цс 12 від 26 вересня 2012 року, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Отже, відповідачка відключилась від системи теплопостачання у 2012 році, тобто, коли окрему квартиру відключати від мереж центрального опалення було заборонено, і та обставина, що в будинку влаштована власна котельна цих обставин не спростовує, виходячи з правил ст.8 ЦК України про аналогію закону.

Крім того, окрім опалення квартири, позивач надає відповідачці послуги з опалення інших приміщень в будинку і як їх співвласник вона повинна нести витрати, відтак такі обставини підставою для відмови у задоволенні позову бути не можуть.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову з огляду на підстави та мотиви, викладені вище.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2014 року скасувати, ухвалити нове.

Позов Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Сімекс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Сімекс» заборгованість за комунальні послуги в розмірі 1753,92 грн., в решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: