Рішення № 64986911, 21.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/185/16-ц Головуючий у І інстанції Косенко А. В.Провадження № 22-ц/780/170/17 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 26 21.02.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С.В.

суддів: Березовенко Р.В.

Мельника Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в особі представника Сокуренко Наталії Вікторівни, на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з останнього 90 тис. грн заборгованості за кредитним договором № DN81AR23880106 від 13 грудня 2007 року укладеного між сторонами (надалі - договір) та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач порушив умови договору, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 73635,27 грн з терміном повернення кредиту 12 грудня 2014 року.

Вказав, що внаслідок невиконання умов вказаного договору у відповідача станом на 21.01.2016 утворилася заборгованість у розмірі 90 тис. грн, яка складається з: 31641,51 грн - заборгованість за кредитом; 158,03 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 12644,64 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 103698,03 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Рішенням суду в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу. Просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату та час розгляду справи сповіщений належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджало розглядові справи.

Відповідач рішення суду не оскаржив та подав свої заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1, 3 статті 303 ЦПК України установлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до статті 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Ухвалюючи рішення, про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів наявність заборгованості перед ним відповідача.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається таке.

13 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DN81AR23880106, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 73635,27 грн з терміном повернення кредиту 12 грудня 2014 року, а відповідач зобов'язався погасити кредит, сплатити за його користування проценти, комісію та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

Відповідач зобов'язання кредитного договору належним чином не виконав, в результаті чого, за розрахунками позивача, станом на 21 січня 2016 року виникла заборгованість на загальну суму 148142,21 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 31641,51 грн; заборгованості за процентам за користування кредитом в сумі 158,03 грн; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 12644,64 грн; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 103698,03 грн.

Згідно зі ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У ст. 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.

Разом із тим, районний суд по даній справі всебічному і повному з'ясуванню обставин справи не сприяв та не перевірив суму заборгованості по сплаті платежів, пені за прострочення їх сплати та дійшов передчасного висновку про недоведеність позову.

Таким чином, місцевий суд у порушення ст. ст. 212 - 214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, не встановив дійсних прав і обов'язків сторін, які випливають з кредитного договору, не перевірив розрахунок заборгованості за кредитним договором та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ «КБ «Приватбанк».

За таких обставин рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення по справі нового рішення про часткове задоволення позову банку.

Оцінивши наведені докази по справі щодо їх належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 68619,65 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 31641,51 грн, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 12644,64 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 24333,5 грн.

В задоволені решти позовних вимог, за їх недоведеністю, слід відмовити.

При цьому колегія суддів, згідно з положеннями ч. 3 статті 303 ЦПК України, знайшла за можливе вийти за межі доводів апеляційної скарги банку та застосувати до його вимог щодо стягнення пені позовну давність в один рік.

Стаття 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з ОСОБА_3 на користь банку належить стягнути ставку судового збору в розмірі 2206,35 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. 218, ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ст. ст. 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 липня 2016 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним у розмірі 68619,65 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 31641,51 грн, заборгованості по комісії за користуванням кредитом 12644,64 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 24333, 5 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2206,35 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

судді: Р.В. Березовенко

Я.С. Мельник