____________________
Справа № 520/2138/17
Провадження № 2-а/520/426/17
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24.02.2017
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.
Стаття 106 частина 3 КАС України передбачає, зокрема, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України передбачалося, що до набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.
Статтями 2 і 3 ДКМУ «Про державне мито» будь-які позовні заяви обєктами справляння державного мита не є, ставки державного мита для цього не передбачені.
08.07.2011, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про судовий збір», який вступив в дію.
Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір»судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
З аналізу Закону України «По судовий збір» і ДКМУ «Про державне мито» вбачається, що вони мають різний предмет регулювання, а відповідно і стосуються різних правовідносин.
Тому їх норми не є загальними та спеціальними, оскільки і загальні і спеціальні норми регулюють одні й ті ж самі правовідносини, тільки спеціальні норми роблять це конкретніше і є більш вузькими порівняно із загальними.
Окрім того, законодавцем при прийняттіЗакону України «Про судовий збір»вносилися зміни до спеціальних законів, які передбачали звільнення від сплати державного мита під час звернення до суду. Наприклад до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». Наразі цією статтею позивачі вже звільнені від сплати саме судового збору.
Тому, невнесення змін дост.228 КУпАПсвідчить про небажання законодавця звільняти позивачів від сплати судового збору за звернення до суду з позовом на постанову про накладення адміністративного стягнення.
Сплата ж державного мита з позивача не вимагається.
Щодо Постанови Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 № 2, необхідно зазначити наступне.
Згідно ст. 36 ч. 2 п. 6 Закону України «По судоустрій і статус суддів» пленум вищого спеціалізованого суду за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики дає розяснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової спеціалізації.
Таким чином постанови пленуму ВССУ не є обовязковими для суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 №1801-VIII, з 01 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 6 Закону № 3674у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»- за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що дорівнює 640,00 грн.
Як вбачається у прохальній частині позову, позивач просить скасувати постанову серії ЕАА №062672 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Враховуючи наведене, за відсутністю підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач має сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1280,00 грн. (640,00 х 2), за реквізитами : отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача 828011, рахунок № 31218206700005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1ст. 106 КАС Україниу позовній заяві зазначаються зокрема ім'я (найменування)позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
В силу положеньЦивільного кодексу України, зокрема ст. 28, ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не зазначено повне імя (найменування) позивача та повне ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі, тому позивачу слід надати суду належним чином оформленої позовної заяви, відповідно до вимог передбачених ст. 106 КАС України.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст.87,106-108,160,165 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу впродовж 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути зазначені недоліки адміністративного позову в ухвалі суду.
Розяснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом пяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бескровний Я. В.
Судове рішення № 64986139, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 24.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/2138/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: