Рішення № 64986049, 21.02.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11331/16-ц

Провадження № 2/520/2510/17

Рішення

іменем України

21 лютого 2017 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Прохорова П.А.

за участю секретаря Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_2 про звільненння майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2016 року позивач звернулась до суду з позовом, який згодом уточнювався, та просила постановити рішення, яким зняти арешт, накладений 07.11.2014 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3 на все майно, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати заборону на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що постановою державного виконавця від 07.11.2014 року, в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №725/3137/14-ц виданого 24.09.2014 року Першотравневим районним судом м. Чернівців було накладено арешт на все її майно і заборонено його відчуження. 09.10.2014 року вона повністю виплатила стягувану ОСОБА_2 заборгованість, проте відповідач не знімає арешт з майна.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача не зявилась, надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності позовнівимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, просив відмовити у задоволені позовної заяви.

Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, поштою надіслав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

24.09.2014 року на виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29.07.2014 року у цивільній справі № 724/3137/14-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення коштів було видано виконавчий лист № 724/3137/14-ц з примусового виконання вказаного рішення.

Постановою старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 21 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження № 45236724, боржника ОСОБА_1 зобов'язано самостійно виконати рішення за виконавчим документом, що підтверджується вказаною постановою.

07.11.2014 року постановою старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3Г накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 оголошено заборону на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до листа Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції в Одеській області від 13.09.2016 року № 11298 на даний час на виконанні у відділі вищевказане виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 не перебуває.

На даний час арешт з майна ОСОБА_1 не знято.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 щодо сплати боргу в розмірі 58000,00 доларів США, відповідно до рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29.07.2014 року, не має.

Також згідно нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 від 22.06.2015 року та розписки від 09 жовтня 2014 року зазначено, що ОСОБА_1 добровільно виконала рішення суду.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульованіЗаконом України "Про виконавче провадження"та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5.

За приписами ч.1ст.57 Закону України "Про виконавче провадження"(тут і надалі в редакції станом на 24.04.2015 року) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п.3 ч.2ст.57 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно дост.50 Закону України "Про виконавче провадження"у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно п.3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав (ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту з майна тощо).

Таким чином, після завершення виконавчого провадження державний виконавець повинен скасовувати вжиті ним заходи примусового виконання рішення, в тому числі зняти арешт, накладений на майно боржника.

Разом з тим, згідно ч.7ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихстаттею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Матеріали справи не містять відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору винесеної державним виконавцем на протязі одного робочого дня після закінчення виконавчого провадження, а відтак правомірність збереження чинності арешту через несплату виконавчого збору є помилковим.

В такому випадку, державний виконавець зобов'язаний був на підставі ч.2ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження»зазначити про зняття арешту в постанові про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, після завершення виконавчого провадження державний виконавець повинен скасовувати вжиті ним заходи примусового виконання рішення, в тому числі зняти арешт, накладений на майно боржника.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про необхідність звільнення майна з - під арешту.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, ст. 28,50,57 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5та, керуючись ст.ст.4,10,11,60,209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_2 про звільненння майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти арешт, накладений 07.11.2014 року постановою державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3 на все майно, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати заборону на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя П. А. Прохоров