Постанова № 64985909, 24.02.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3494/16-а

Провадження № 2-а-24/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 лютого 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Болобана В.Г.,

за участі секретаря Рудніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що в серпні 2016 року вона звернулась до Української міської ради з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про надання безоплатно у власність земельної ділянки, надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, орієнтованою площею до 0,10 га для індивідуального дачного будівництва в межах с. Плюти Української міської ради Обухівського району Київської області. 13.10.2016 року Українською міською радою було прийнято рішення «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки». Позивач, вважає, що відмова відповідача в задоволенні клопотання на підставі відсутності земельних ділянок, які можуть бути надані в користування є протиправною та порушує норми чинного законодавства та просить визнати протиправним та скасувати рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 13.10.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні, подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач до свого клопотання не надала графічні матеріали, на яких мало бути зазначене бажане місце розташування земельної ділянки. Замість конкретного визначення бажаного місця розташування земельної ділянки, як того вимагає закон, позивач у своєму клопотанні вирішення даного питання віднесла до відання міської ради, що не відповідає вимогам закону, оскільки майбутнє місце розташування земельної ділянки визначається виключно за бажанням особи, яка звертається до міської ради для одержання безоплатного у власність земельної ділянки, і не відноситься до компетенції міської ради, тому оспорюване позивачем рішення Української міської ради прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході розгляду справи, в серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Української міської ради Обухівського району Київської області із клопотанням, в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, в якому просила виділити їй земельну ділянку орієнтованою площею до 0,10 га в межах с. Плюти Української міської ради Обухівського району Київської області для індивідуального дачного будівництва, надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.

13 жовтня 2016 року на шістнадцятій сесії Української міської ради сьомого скликання за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 прийнято рішення «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки», в зв'язку із тим, що заявник не зазначив на доданому до клопотання графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На думку суду, оскаржуване рішення відповідача прийнято із дотриманням вказаних приписів законодавства, відмова у виділенні позивачу земельної ділянки у власність є законною та обрунтованою, дотримано баланс у забезпеченні законних прав та інтересів позивача та інших членів територіальної громади, чим виконано функцію представницького колегіального органу місцевого самоврядування. Позивач не виконав вимог чинного законодавства, оскільки під час звернення до відповідача не надала графічні матеріали, на яких мало бути зазначене бажане місце розташування земельної ділянки.

За таких обставин, вимоги позивача не ґрунтуються на законі, тому достатніх правових підстав для визнання рішення незаконним та покладення на відповідача визначених позовом обов'язків не встановлено.

Суд вважає, що під час судового розгляду позивачем не подано належних доказів неправомірності рішень субєкту владних повноважень, позов є недоведеним та не ґрунтується на матеріалах справи, з фактичних обставин справи не вбачається порушення законних прав та законних інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 17, 71, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 12, 59, 60, 61, 83, 116, 118, 121, 134 Земельного кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Обухівський районний протягом десяти днів з дня отримання її копії.

СуддяБолобан В. Г.