Рішення № 64985654, 14.01.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8885/15-ц

Провадження № 2/369/497/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.01.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 травня 2012 року між ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» та відповідачем було укладено договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. На виконання умов договору, ОСОБА_1 зобовязувався внести перший платіж в сумі 16,67% від загальної суми платежів та наступні платежі у розмірі 729 грн. Оскільки відповідач не виконав свої грошові зобовязання за договором, у останнього утворилася заборгованість в розмірі 24124,58 грн., яка складається з 3549,50 грн. компенсація вартості наданого обладнання, 20575,08 грн. плата за прострочення щомісячних платежів.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість в розмірі 24124,58 грн. та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та третя особа ФОП ОСОБА_2 не зявились. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 31 травня 2012 року між ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 було укладено договір про отримання обладнання в системі «LeaseIT» №120309333.

Відповідно до п. 1.1 договору, клієнт бере участь в системі LeaseIT, зокрема отримує ІТ-обладнання та інші товари від постачальників учасників системи LeaseIT, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним клієнтом пакетом фінансування LeaseIT, а оператор LeaseIT зобовязується на підставі заяви клієнта забезпечити передачу ІТ-обладнання (ІТ обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів, тощо) обраним клієнтом постачальником та надання клієнту послуг, за умови виконання клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseIT.

Пунктом 1.2 договору №120309333 передбачено, що порядок отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг визначаються правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно пункту 8.7. договору №120309333 від 31 травня 2012 року встановлено, що клієнт ознайомився з правилами отримання ІТ обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, зміст правил є зрозумілим клієнту і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

На виконання умов договору, постачальник передав, а відповідач отримав обладнання: телефон мобільний Apple iPhone 3GS 16Gb, вартістю 4 374 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі майна №120309333 від 06 червня 2012 року.

Згідно п. 2.1. договору №120309333 від 31 травня 2012 року умови, за яким ІТ - обладнання, інші товари та послуги надаються клієнту, визначаються Пакетом LеаsеІТ.

Відповідачем було обрано пакет фінансування LеаsеІТ Шістка, умовами якого є: платіж при отриманні обладнання (загальної суми платежів): 16,67%, кількість місячних платежів (крім першого) 5, розмір місячних платежів щомісяця рівними частинами, вид договору фінансовий лізинг, перехід права власності клієнту: виплата повної вартості обладнання.

Також п. 6.2. Правил визначено, що строк, протягом якого клієнт повинен сплачувати платежі, починається з дня передачі обладнання клієнту і закінчується в останній день останнього календарного місяця встановленого Пакетом LеаsеІТ строку.

Таким чином, відповідач повинен був щомісячно вносити платіж в розмірі 729 грн., а всього пять платежів, у тому числі платіж при отриманні обладнання.

Судом встановлено, що відповідач сплатив лише 1729 грн., які було зараховано на погашення місячних орендних платежів, що підтверджується довідкою структури грошових нарахувань та надходжень від 10 серпня 2015 року.

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 807 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Таким чином, укладений між сторонами договір фінансового лізингу є за своєю правовою природою змішаним договором, який поєднує в собі ознаки договору купівлі-продажу із розстроченням платежу та договору найму майна.

В силу ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З договору про отримання обладнання в системі LeaselT №120309333 від 31 травня 2012 року вбачається, що він підписаний сторонами без будь-яких застережень та зауважень, що свідчить про вільне волевиявлення сторін при його укладанні. Укладаючи договір, сторони дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки.

Пунктом 14.2 Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT встановлено, що у разі несвоєчасної слати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT плату за прострочення платежу в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду на який припадає дата оплати за договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач свої зобовязання за договором №120309333 від 31 травня 2012 року належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати чергових платежів на загальну суму 24124,58 грн., яка складається з 3549,50 грн. компенсація вартості наданого обладнання, 20575,08 грн. плата за прострочення щомісячних платежів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за невиконання договірних зобовязань у розмірі 24124,58 грн., яка складається з 3549,50 грн. компенсація вартості наданого обладнання, 20575,08 грн. плата за прострочення щомісячних платежів.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 267, 526, 530, 611, 628, 638, 806, 807 ЦК України, ЗУ «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 10, 60, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (04205 м. Київ, Проспект Оболонський, буд. 28, код ЄДРПОУ 33149830) заборгованість за договором в розмірі 24124,58 грн. (двадцять чотири тисячі сто двадцять чотири грн. 58 коп.), яка складається з 3549,50 грн. компенсація вартості наданого обладнання, 20575,08 грн. плата за прострочення щомісячних платежів.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (04205 м. Київ, Проспект Оболонський, буд. 28, код ЄДРПОУ 33149830) судові витрати в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво Святошинським судом Київської області за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич