Ухвала суду № 64981600, 22.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3419/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Нєхожиній О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Національної поліції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України, 3-х осіб Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.07.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної атестаційної комісії №7 НП України та 3-х осіб НП України, Департаменту захисту економіки НП України, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) оформлене протоколом засідання Центральної атестаційної комісії №7 НП України від 01.03.2016 року, яке було прийнято стосовно нього, а саме: «4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача взагалі не було підстав, визначених ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», для призначення та проведення його атестації. Крім того, позивач зазначає, що висновки атестаційної комісії щодо невідповідності його займаної посаді та про те, що він підлягає звільненню зі служби в поліції «через службову невідповідність», також нічим не обґрунтовані, оскільки усі свої службові обов'язки він виконував успішно, що підтверджується атестаційним листом та характеристикою.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2016р. вказаний вище позов ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для звернення до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016р. зазначену ухвалу судді окружного суду від 15.07.22016р. скасовано, як передчасну, та направлено справу до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення (висновок) оформлене протоколом засідання Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України від 01.03.2016 року, яке було прийняте стосовно ОСОБА_3, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Національної поліції України 28.11.2016 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2, звертаючи увагу на пропуск позивачем встановленого законом місячного строку на оскарження висновку атестаційної комісії, наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови окружного суду та відмові у задоволенні позову.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні суду 2-ї інстанції наполягав на залишенні апеляційної скарги Національної поліції України без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи представників сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

11.11.2015 року позивач ОСОБА_3 наказом голови НП України Х.Деканоїдзе №174 о/с був призначений на посаду оперуповноваженого Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки НП України, з присвоєнням спеціального звання «капітан поліції».

20.11.2015 року наказом Голови Національної поліції України від №210 о/с призначено проведення атестування поліцейських апарату НП України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві, в тому числі посадових осіб відділу, у якому працював позивач.

22.02.2016 року відносно позивача складено атестаційний лист, в якому зазначено, що ОСОБА_3 за період служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони, як грамотний, ініціативний і принциповий співробітник, а також зазначено про результати роботи за 2015 рік. Атестаційний лист підписаний начальником відділу управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_5 Відповідно до висновку прямого керівника управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_6 займаній посаді ОСОБА_3 відповідає.

У розділі ІІІ атестаційного листа «Результати тестування» зазначено «тестування загальних навичок - 33/60, професійне тестування - 28/60».

01.03.2016р. за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди Центральна атестаційна комісія №7 прийняла рішення (протокол ОП №15.00004192.0027989 від 01.03.2016 року) про визнання ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Із вказаними вище результатами атестування та висновком атестаційної комісії від 01.03.2016р. ОСОБА_3 був ознайомлений 04.03.2016 року, про що свідчить його власноручний підпис в атестаційному листі.

04.03.2016 року ОСОБА_3 подав до Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України скаргу на висновок центральної атестаційної комісії, в якій просив його скасувати, однак ця його скарга була відхилена.

Не погоджуюсь з такими діями та висновком атестаційної комісії (яке до цього часу ще не реалізоване), позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності та безпідставності спірного рішення відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх лише частково обгрунтованими, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи та вже зазначалося вище, позивача з ОВС до лав поліції було переведено з 07.11.2015 року наказом голови НП України №174-о/с від 11.11.2015р. на підставі п. 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», яким, в свою чергу, не передбачено обов'язкове проведення атестації при переведенні особи.

Також, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, позивач 01.03.2016 року прибув на атестацію і, пройшовши тестування, отримав наступні бали: 33 балів - за тестом на знання законодавчої бази (т.б. професійний тест) і 28 балів - за тестом на загальні здібності та навички (т.б. загалом 61 бал), після чого, пройшов тест на доброчесність та співбесіду, однак, за результатами тестування, дослідження матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Центральна атестаційна комісія №7 прийняла рішення « 4» про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Проте, при цьому, слід зазначити, що як видно зі змісту вказаного протоколу атестаційної комісії від 01.03.2016р. (додаток №1), в ньому, в порушення приписів п.16 Інструкції №1465, конкретно не вказано, якому саме критерію не відповідає позивач, чому саме неможливе в подальшому проходження ним служби в органах Національної поліції України та чому атестаційною комісією при прийнятті цього висновку не було враховано досить високі показники службової діяльності позивача за період його служби на посаді в органах поліції (т.б. з листопада 2015р. по березень 2016р.), дані інформаційної довідки по результатам підсумкових заліків за 2014-2015 навчальний рік, відсутність у нього діючих дисциплінарних стягнень та негативної інформації з інтернету, ЗМІ і інших відкритих джерел, а також відсутність будь-яких питань і зауважень до його декларацій.

Далі, по справі встановлено, що із вказаними вище результатами атестування (т.б. висновком від 01.03.2016р.) ОСОБА_3 був ознайомлений 04.03.2016 року та в той же день оскаржив це рішення до Центральної апеляційної атестаційної комісії НП України, яка, в свою чергу, відхилила його скаргу, в зв'язку із чим, він був змушений оскаржити його вже до окружного суду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється - через службову невідповідність.

Однак, як встановлено по справі, на підставі зазначеного вище спірного рішення (висновку) атестаційної комісії від 01.03.2016р. керівником Національної поліції України до цього часу так і не було видано відповідний наказ про звільнення позивача із займаної посади або зі служби в поліції через «службову невідповідність» (т.б. висновок досі не реалізований) і останній фактично продовжує проходити службу на займаній посаді.

Разом з тим, судовою колегією з матеріалів справи одночасно встановлено, що за захистом порушеного відповідачем права щодо скасування рішення (висновку) атестаційної комісії від 01.03.2016 року позивач звернувся до суду тільки 14.07.2016 року, хоча із цим оскаржуваним висновком атестаційної комісії ознайомився 04.03.2016 року, що підтверджується його особистим підписом в атестаційному листі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи у своїх письмових запереченнях на позов та апеляційній скарзі представники відповідача та 3-ї особи постійно наполягали на тому, що позивач без поважних причин пропустив встановлений законом місячний строк для звернення до суду із даними позовними вимогами, але суд 1-ї інстанції на цю обставину достатньої уваги не звернув та після скасування ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016р. (з підстав передчасності висновку про пропуск позивачем строку на оскарження рішення) ухвали судді від 15.07.2016р., фактично без мотивовано автоматично поновив цей строк.

Як вже зазначалося вище, позивач, ознайомившись із спірним рішенням 04.03.2016р., звернувся до суду із даними позовними вимогами тільки 14.07.2016 року, т.б. через 3 місяці 9 днів після спливу встановленого законом строку на оскарження рішення (висновку), а тому, враховуючи положення ч.3 ст.99 КАС України, ним було значно та без поважних причин порушено місячний строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.

До того ж, ще слід звернути увагу й на той факт, що як зазначив ВАС України в своєму Пленумі від 29.09.2016 року №11, строк звернення до суду із позовом про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення до суду була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційній комісії і при цьому атестована особа отримала за результатами тестування менше 60 балів, починає перебіг з моменту ознайомлення особи з рішенням (висновком) атестаційної комісії.

Отже, за таких підстав, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним і скасування рішення (висновку) атестаційної комісії від 01.03.2016 року - підлягають залишенню без розгляду, відповідно до ч.3 ст.99 і ст.100 КАС України.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Таким чином, за вказаних обставин та враховуючи, що судом 1-ї інстанції було порушено норми процесуального права, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.203 КАС України, вважає за необхідне, скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позов без розгляду,

Керуючись ст.ст.195,196,198,203,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Національної поліції України - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року - скасувати та залишити адміністративний позов ОСОБА_3 - без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко