Постанова № 64981597, 24.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/19828/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси про відмову йому у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-111), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 27.04.2016 року №18-659зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку;

- зобов'язати Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 року №2663-ІІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 27.04.2016 року №18-659зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку 24 976,45 грн. за відповідною посадою без обмеження граничного граничного розміру пенсії з 01.12.2015 року;

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2016 року (ухваленою в порядку ст.183-2 КАС України) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-111), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 27.04.2016 року №18-659зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку. Зобов'язано Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 року №2663-ІІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 27.04.2016 року №18-659зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку 24 976,37 грн. за відповідною посадою без обмеження граничного граничного розміру пенсії з 01.12.2015 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду 1-ї інстанції, представник Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси 28.12.2016 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права, просив скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для її задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває з перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Згідно довідки прокуратури Одеської області №659 від 27.04.2016 р. позивач працював в Генеральній прокуратурі України на посаді старшого прокурора відділу з дислокацією в Одеській області. Заробітна плата згідно вказаної довідки становить 24 976,37 гривень.

16.05.2016 року позивач звернувся до Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі виданої прокуратурою Одеської області довідки про заробітну плату від 27.04.2016 року № 659.

Рішенням Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси від 15.05.2016 року №132 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Не погоджуючись з вищевказаними діями та рішенням пенсійного органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог і відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Поряд з цим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІI, ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ викладена в наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015 року.

15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015 року.

Отже, на час звернення позивача, т.б. 17.05.2016 року, до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.

А згідно ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На момент звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, з урахуванням норм діючого законодавства та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково встановлено, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).

Таким чином, за вказаних вище обставин, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку про правомірність спірних дій відповідача, та, відповідно, здійснення своїх повноважень у спосіб передбачений Конституцією України та законами України.

При цьому, одночасно необхідно звернути увагу й на той факт, що аналогічної правової позиції з цього спірного питання дотримується і ВАС України, зокрема, в своїх рішеннях від 26.01.2017 року №К/800/28010/16, від 02.02.2017 року №К/800/27464/16, від 13.01.2017 року №К/800/1439/17.

Слід також звернути увагу, що Конституційний Суд України у п.2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року вказав, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту. У Рішенні від 02.03.1999 року N 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України (254к/96-ВР), здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, деякі висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Таким чином, за вказаних обставин та враховуючи, що судом 1-ї інстанції було частково порушено норми матеріального і процесуального права, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.202 КАС України, вважає за необхідне, скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в визнанні протиправним та скасування рішення атестаційної комісії відповідно ОСОБА_2 та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити вказані позовні вимоги, а в іншій частині оскаржувану постанову місцевого суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко