Ухвала суду № 64981521, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/102/16

Категорія: 5.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - Хабарова Г.В.;

представника позивача - Нестерової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (далі - ТОВ «Баядера Логістик») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №48 від 24 грудня 2015 року в сумі 3400 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне рішення прийняте у зв'язку з повторним вчиненням позивачем протягом року порушень Закону України «Про рекламу», однак, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 48 від 24 грудня 2015 року.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Під час здійснення підготовки справи до апеляційного розгляду, здійснено заміну сторони в апеляційному провадженні, а саме: Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області на її правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (а.с.157-158).

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було встановлено порушення ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення елементів реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів, інших об'єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються алкогольні напої торгівельних марок «ІНФОРМАЦІЯ_3», «Marengo», «Moet Chandon» та ін.

У зв'язку з цим, 23 липня 2015 року відповідачем було вручено TOB «Баядера Логістик» лист-вимогу №1599/8 від 20 липня 2015 року про надання необхідних для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу документів, а саме:

- перелік всіх суб'єктів господарювання, які отримали від TOB «Баядера Логістик» та використовують елементи реклами алкогольних напоїв торгівельних марок, які реалізуються TOB «Баядера Логістик», із наданням інформації щодо суб'єкта господарювання (назва, код ЄДРПОУ/ДРФО) та місця розташування/здійснення діяльності, кількості та вартості таких елементів (а.с.39-40).

07 серпня 2015 року позивачем надано до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області письмові пояснення, проте, документів, зазначених у листі-вимозі від 20 липня 2015 року, надано не було (а.с.41-42).

28 вересня 2015 року відповідачем вручено TOB «Баядера Логістик» лист-вимогу № 2324/8 від 24 вересня 2015 року, в якій знову вимагалося від позивача надати наступні документи та інформацію:

- завірену копію Додатка № 1 до Договору № 31-ОДМ «Про надання послуг» від 01 червня 2015 року, укладеного між TOB «Баядера Логістик» та ФОП ОСОБА_3, повну назву та код ДРФО/ЄДРПОУ СГД, які здійснюють діяльність у «ІНФОРМАЦІЯ_1» та пляжному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та з якими TOB «Баядера Логістик» укладено договори (а.с.44-45).

07 жовтня 2015 року TOB «Баядера Логістик» надано до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області письмові пояснення, проте, документів, зазначених у листі-вимозі від 24 вересня 2015 року, надано не було (а.с.46-47).

На підставі викладеного, 14 грудня 2015 року посадовою особою відповідача складено протокол №62/1 засідання стосовно справи про порушення ТОВ «Баядера Логістик» законодавства про рекламу.

23 грудня 2015 року, на підставі даного протоколу, відповідач прийняв рішення №47 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700 грн.

Вказане рішення №47 від 23 грудня 2015 року було оскаржено позивачем до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, яка набрала чинності у квітні 2016 року, позов TOB «Баядера Логістик» залишено без задоволення.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 20 листопада 2015 року було вручено представнику TOB «Баядера Логістик» лист-вимогу від 19 листопада 2015 року про надання в триденний термін з моменту отримання цього листа необхідних для розгляду справ щодо порушення законодавства про рекламу документів, а саме:

- завірену копію Додатку №1 до Договору №31-ОДМ «Про надання послуг» від 01 червня 2015 року між ТОВ «Баядера Логістик» та ФОП ОСОБА_3 з наданням суми коштів за брендинг закладу під ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_3».

07 грудня 2015 року позивач надав письмові пояснення, проте, документи, зазначені у листі-вимозі від 19 листопада 2015 року, надано не було.

На підставі цього, 24 грудня 2015 року відповідачем складено протокол засідання стосовно справи про порушення ТОВ «Баядера Логістик» законодавства про рекламу №65/1, а саме:

- недотримання вимог законодавства України про рекламу щодо ненадання необхідних для розгляду справи документів визначених в ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» та у відповідності до вимог ч.4 ст.27 Закону України «Про рекламу» щодо повторного вчинення порушення протягом року.

24 грудня 2015 року, за результатами розгляду справи, відповідачем, у відповідності до вимог ч.4 ст.27 Закону України «Про рекламу» щодо повторного вчинення порушення протягом року, прийнято рішення № 48 про накладення на TOB «Баядера Логістик» штрафу у подвійному розмірі (3400 грн.) за порушення законодавства про рекламу (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено факту повторного вчинення протягом року TOB «Баядера Логістик» порушення законодавства про рекламу, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із вимогами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції та його правова позиція відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами в даній справі регулюються Законом України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03 липня 1996 року (далі - Закон).

Частиною 2 ст.26 Закону встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Про те, що позивач винен у порушенні законодавства про рекламу, а саме: винен у ненаданні необхідних для розгляду справи документів, визначених у ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року. Судовим рішенням встановлено, що позивач у період з липня по грудень 2015 року на вимогу органів державної влади, на які згідно з законом покладено контроль законодавства про рекламу не надав документи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Колегія суддів вважає, що в цьому спорі необхідно встановити наявність ознаки повторності вчинення особою порушення законодавства про рекламу протягом року.

Аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини свідчить про наступне.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

- виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом липня - листопада 2015 року надсилав позивачу вимоги щодо надання документів.

При цьому, відповідачем були розмежовані дії позивача для кваліфікації правопорушень наступним чином:

- ненадання документів на лист-вимогу від 20 липня 2015 року та лист-вимогу від 24 вересня 2015 року кваліфіковані 23 грудня 2015 року як порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу»;

- ненадання документів на лист-вимогу від 19 листопада 2015 року стало підставою для прийняття 24 грудня 2015 року спірного рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі за повторне вчинення порушення протягом року.

Колегія суддів вважає, що порушення законодавства про рекламу це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено відповідальність.

Повторним, на думку колегії суддів, порушення визнається, якщо за вчинення першого правопорушення особу вже було піддано покаранню. Отже, повторність обумовлює застосування більш суворого покарання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що висновок апелянта про притягнення TOB «Баядера Логістик» до повторної відповідальності протягом року, у зв'язку з ненаданням відповідних документів на лист-вимогу від 19 листопада 2015 року, є помилковим, оскільки на момент вручення вказаної вимоги позивача не було притягнуто до відповідальності, а тому повторність правопорушення в даній справі - відсутня.

Якщо ж слідувати логіки апелянта, то після ненадання відповідних документів на перший лист-вимогу №1599/8 від 20 липня 2015 року, суб'єкт владних повноважень повинен був притягнути позивача до відповідальності, однак, зробив це тільки після направлення другого листа-вимоги № 2324/8 від 24 вересня 2015 року. Тобто, за такою логікою апелянта, ненадання документів на лист-вимогу від 19 листопада 2015 року це вже є третє порушення TOB «Баядера Логістик».

Вищевикладені обставини спростовують доводи апеляції щодо повторності вказаного правопорушення та підтверджують протиправність спірного рішення.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський