Ухвала суду № 64981451, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

23 лютого 2017 р. Справа № 522/12367/16-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року по справі за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ДП «Одеський морський торговельний порт» звернувся з позовом до Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просив скасувати постанову ВП №51429679 державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щербакова Ю.С. від 22 червня 2016 року, про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 60 349, 41 грн.; скасувати постанову ВП №51429679 державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щербакова Ю.С від 22 червня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100, 00 грн.; стягнути з Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» суму судового збору у розмірі 2 756, 00 грн. по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року про стягнення з ДП «Одеський морський торгівельний порт» на користь ТОВ «Українська національна стивідорна компанія» заборгованості у розмірі 591 660, 86 грн., та суми судового збору у розмірі 11 833, 22 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року - в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ДП «Одеський морський торговельний порт», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 07 грудня 2016 року -скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглянувши спір по суті, виходив з того, що він належить до справ адміністративної юрисдикції.

Однак з таким висновком погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

У частині першій статті 181 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отож, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

За частинами четвертою-п'ятою статті 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV « Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За правилами статті 1212 Господарського процесуального кодексу України суди розглядають у порядку господарського судочинства справи щодо оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Як убачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу дій державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси щодо винесення постанови ВП №51429679 від 22 червня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 60 349, 41 грн, та винесення постанови ВП №51429679 від 22 червня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100, 00 грн.

З позовом на ці дії звернулося ДП «Одеський морський торговельний порт», яке було стороною у спорі, що вирішувався господарським судом. На підставі наказу цього суду було відкрито виконавче провадження про стягнення присудженої суми, а також винесено оскаржувані постанови.

З наведеного нормативного регулювання з огляду на фактичні обставини справи вбачається, що незгода сторони з діями державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом, не може бути предметом розгляду за правилами КАС.

Отже, не обговорюючи питання правильності застосування судами окремих норм Закону № 606-XIV, колегія суддів вважає, що за описаної правової ситуації відповідно до статтї 6 Конвенції, у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 82 Закону № 606-XIV щодо визначення суду як «суду, встановленого законом», до юрисдикції якого належить зазначений вище спір, в даному випадку, суд, який розглянув справу не своєї юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

З огляду на те, що спір за позовом ДП суд помилково розглянув за правилами адміністративного судочинства, то ухвалене у цій справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження - закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203,ч. п.3 ч. 1 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2016 року по справі за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій - скасувати.

Постановити ухвалу, якою провадження у справі - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: