Ухвала суду № 64979844, 23.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/2246/17 Головуючий у 1 інстанції - Коробенко С.В.

Унікальний №760/5370/16-ц Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійсненні права власності на житло, виселення та вселення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_4, який діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки (ІНФОРМАЦІЯ_1) ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 і просив ухвалити рішення, яким зобов»язати відповідачку усунути перешкоди, які вона чинитить позивачці у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом надання доступу до користування квартирою, яка перебуває у власності опозивачки.

В ході розгляду справи позовні вимоги доповнені вимогою про виселення з указаної квартири ОСОБА_1, якого, ухвалою суду залучено до участі у справі, як співвідповідача/а.с.25/.

Представник позивачки зазначав, що спірна квартира перебуває у власності позивачки ОСОБА_3, яка в результаті неправомірних дій відповідачки ОСОБА_5 не має можливості користуватись цією квартирою, просив вселити позивачку у спріну квартиру, та виселити відповідача ОСОБА_1, який без належних правових підстав користується квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 р. позов задоволено частково /а.с.44-46/.

Судовим рішенням виселено з указаної квартири відповідача ОСОБА_1 без надання іншого житла, вселено позивачку ОСОБА_3, а у позові до ОСОБА_5 відмовлено за недоведеністю.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, як постановлене на неповно з"ясованих обставинах, з порушенням норм матеріального та процесуального права та постоновити нове рішення про відмову у позові про його виселення. Послався на те, що він має законні права на користування указаним житлом.

Заслухавши доповідь по справі судді Панченка М.М., пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як слідує з матеріалів справи і таке встановлено судом, спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачці неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діє її батько ОСОБА_4.

Право власності позивачки на указану квартиру підтверджується: договором дарування Ѕ частки указаної квартири від імені її батька ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Київського місьткого нораіального округу Назарчук Н.В. за реєстровим № 2516 від 22.06.2007 року, та договором дарування Ѕ частки цієї квартири її матір»ю ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шафаренко Ж.Ю. за реєстровим № 52 /а.с.4,6/.

Указані договори дарування на час розгляду справи є чинними і в установленому законом порядку ніким не оскаржені.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

А, згідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні окрім випадків і в порґдку, встановленого законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Встановлено, що на час розгляду справи спірною квартирою користується відповідач ОСОБА_1, який не визнає право власності позивачки на спірну квартиру, наполягаючи на тому, що він вселився в указану квартиру та проживає в ній на законних підставах.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 не навів суду належних доказів щодо наявності у нього прав на проживання у спірній квартирі.

Відхиляючи доводи відповідача ОСОБА_1, суд першої інстанції правомірно послався на ст.60 ЦПК, згідно якої, кожна сторона зобов»язана невести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх доводів і заперечень.

Із аналізу обставин, встановлених в судовому засіданні суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача ОСОБА_1 належить розцінювати, як самоправне зайняття спірної квартири і своїми діями він чинить перешкодим позивачці у користування належною їй квартирою.

А, згідно до ст.116 ЖК України , осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Із наведеного слідує, що позивачка володіє спірною квартирою на законній підставі і її право власності на цю квартиру ніким не оскаржено, а тому її позовні вимоги щодо вселення її у спірну квартиру та усунення їй перешкод в користуванні спірною квартирою шляхом виселення відповідача ОСОБА_1, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене на повно з"ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307,38 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізовавного суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді