Ухвала суду № 64979512, 22.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року

в справі за поданням Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусове проникнення до житла боржника.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі - Святошинське районне ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) Гуріна Д.І., за затвердженням начальника Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Вишневського Ю.А., звернулася в суд із поданням про надання дозволу на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1.

Вимоги подання обґрунтовані тим, що на виконанні у Святошинському районному ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 24 червня 2015 року про стягнення боргу з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_4, в сумі 278 163 грн. 90 коп.

Державний виконавець зазначала, що боржник в добровільному порядку рішення не виконує, доступу до житла для здійснення опису майна, належного на праві власності боржнику, не надає.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року подання задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відмовити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 24 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва видав виконавчий лист у справі ун. № 759/1103/15-ц пр. №2/759/2197/15 на виконання рішення суду від 15 квітня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики від 01 жовтня 2013 року, в сумі 275 409 грн. 80 коп. та судові витрати - 2 754 грн. 10 коп. (а.с.140).

Встановлено, що 06 липня 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Гуріною Д.Г винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.141).

23 липня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 278 163 грн.

Відповідно до матеріалів справи, на адресу місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, державним виконавцем поштою було надіслано копію вказаної постанови, яку вручено за довіреністю 13 серпня 2015 року (а.с.144-147).

Встановлено, що державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві вживалися заходи щодо виконання рішення суду шляхом виходу за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно даних долучених до справи постанов, 21 вересня 2015 року двері квартири відчинив боржник, який в ході бесіди зобов'язався сплатити борг на протязі двох місяців, а під час виходу 05 жовтня 2015 року двері квартири ніхто не відчинив (а.с.148, 150).

Між тим, як свідчать матеріали справи, боржник зобов'язання не виконав, борг не сплатив.

Згідно договору купівлі - продажу від 25 серпня 2010 року, посвідченого 15 серпня 2010 року приватним нотаріусом КМНО, зареєстрованого в реєстрі № 4355, ОСОБА_1, на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, загальна площа 77,10 кв.м., жила площа - 38,70 кв.м. (а.с.155).

Задовольняючи подання, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 рішення суду тривалий час добровільно не виконує, від виконання зобов'язань за виконавчим листом ухиляється, доступ до квартири, з метою встановлення майнового стану, не надає, а тому є підстави для задоволення подання.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених в ухвалі доказів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що під час винесення ухвали судом було порушено його процесуальні права, остільки про час та місце розгляду справи він не був належним чином повідомлений, колегія суддів визнає безпідставними.

Відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника.

Згідно п. 13 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання… без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Встановлено, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошових коштів, у сумі 278 163 грн. 90 коп., відкрито 06 липня 2015 року, проте боржник ухиляється від виконання боргового зобов'язання, судове рішення не виконує.

Не надано доказів добровільного виконання ОСОБА_1 рішення суду і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав до скасування оскаржуваної ухвали.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 759/1103/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2295/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Заєць Т.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.