Ухвала суду № 64979158, 22.02.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" лютого 2017 р. Справа № 903/753/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Тимошенко О.М. , судді Саврій В.А.

розглянувши апеляційну скаргу позивача ТОВ "Вестконд" на рішення господарського суду Волинської області від 31 січня 2017 року у справі №903/753/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестконд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою діяльністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер"

про стягнення 7947500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 31 січня 2017 року у справі №903/753/16 було відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестконд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полар-Інвест", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер" про стягнення 7947500,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестконд" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 31 січня 2017 року у справі №903/753/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ "Вестконд" в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.

Водночас, до апеляційної скарги додано клопотання від 13 лютого 2017 року про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 31 січня 2017 року у справі №903/753/16, яке обґрунтовано тим, що ТОВ "Вестконд" було створено та зареєстровано як суб'єкт господарювання 07 вересня 2016 року, а відповідно за такий короткий часовий проміжок ще не встигло не тільки заощадити значні суми грошових коштів, які б можна було б використати на сплату судового збору у справі, але і взагалі не встигло вийти на рівень прибутковості; як вбачається з річного фінансового звіту за 2016 рік ТОВ "Вестконд" фінансовий стан підприємства об'єктивно не дає йому можливості на даний час сплатити судовий збір в розмірі 131133,75 грн., що підтверджується і виписками з банківських рахунків товариства, загальний розмір грошових коштів на яких складає 0 (нуль) грн.; ТОВ "Вестконд" у даній справі приймає участь як правонаступник позивача, яким був ПАТ "Промінвестбанк" і в якого ТОВ "Вестконд" придбало право вимоги боргу до боржника на підставі договору відступлення права вимоги №39/391 від 04 листопада 2016 року та договору про відступлення права вимоги за договором застави №24-1 від 04 листопада 2016 року. За придбання таких прав вимоги боргу ТОВ "Вестконд" сплатило 7609406 грн., а відповідно понесло значні фінансові витрати, які на даний час не були відшкодовані за рахунок боржника і відшкодування яких через звернення стягнення на заставне майно якраз і є предметом розгляду цієї справи; на даний час ТОВ "Вестконд" навіть не має можливості взяти кредит в банку, який можна було б спрямувати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Все вищезазначене належним чином засвідчує той факт, що фінансовий стан ТОВ "Вестконд" не дає йому можливості сплатити надміру великий розмір судового збору за подання апеляційної скарги.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3 листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року, №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Частиною 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 2 статті 43 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Додані до апеляційної скарги виписки з рахунків ТОВ "Вестконд" у ПАТ "Промінвестбанк" та ПАТ "ВіЕс Банк" станом на 13 лютого 2017 року не є належним доказом на підтвердження того, що майновий стан перешкоджає сплаті товариством судового збору, оскільки відсутні будь-які докази щодо наявності інших відкритих рахунків, а також довідки з усіх банківських установ, де відкрито рахунки скаржника щодо відсутності коштів на цих рахунках.

Також суд звертає увагу, що скаржником не наведено та не надано будь - яких доказів на підтвердження обставин того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Доводи заявника стосовно того, що ТОВ "Вестконд" є новоствореним підприємством, яке ще не має позитивної фінансової історії в банку, а також активів, які б можна було передати в заставу банку, а тому відсутня можливість взяти кредит в банку, який можна було б спрямувати на сплату судового збору є необґрунтованими, оскільки до клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано відмов банківських установ у наданні кредиту.

Крім того, закріплене статтею 8 Закону України «Про судовий збір» розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Оскільки клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі в силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтоване та не підтверджене належними та допустимими доказами колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ТОВ "Вестконд" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 31 січня 2017 року у справі №903/753/16.

Апеляційну скаргу ТОВ "Вестконд" на рішення господарського суду Волинської області від 31 січня 2017 року у справі №903/753/16 повернути заявникові без розгляду.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 22 арк., в тому числі конверт

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.