Рішення № 64978824, 21.02.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

21.02.2017 Справа № 927/169/17

За позовом Міністерства оборони України,

Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "РІКО

УКРАЇНА", вул. Аеродромна, 16, м. Городня, Чернігівська область, 15100

про стягнення 106178 грн. 40 коп.

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Міністерство оборони України звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім «РІКО УКРАЇНА» з вимогою про стягнення 106178 грн. 40 коп. пені, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про закупівлю товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України) №303/26/116-16 від 20.05.2016.

У судове засідання 21.02.2017 представники сторін, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400604058297 та № 1400604058289), не прибули, причину неявки не повідомили.

У відповідності до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи учасники судового процесу є повідомленими про час та місце судового розгляду справи.

Відзив на позовну заяву, а також інші витребувані судом докази відповідачем у справі не надані, тому справа на підставі положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.05.2016 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «РІКО УКРАЇНА» укладено договір про закупівлю товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету) № 303/26/116-16 (далі за текстом - договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого постачальник (відповідач у справі) зобов’язується у 2016 році поставити замовнику (позивачу - Міністерству оборони України) товар, код предмета закупівлі (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК-016:2010): 31.09.1., ДК 021:2015)39151000-5 меблі, інші, (меблі різні) (лот1), для обладнання казармених приміщень, для розміщення особового складу на загальновійськових полігонах, заміна втрачених та території та під час проведення антитерористичної операції, а замовник (позивач у справі) забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень Договору.

Ціна товару, передбаченого до поставки за Договором, його номенклатура, характер, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару, строки (терміни) виконання Договору, визначаються специфікацією: найменування товару – тумбочка армійська, строки (терміни) постачання – до 31.07.2016 включно, загальну кількість, яку необхідно постачати – 10000 шт., ціна за одиницю товару без ПДВ – 300,00 грн., загальна ціна товару з ПДВ – 3000000 грн. 00 коп. ( п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено його ціну, що становить з ПДВ 3600000 грн.00 коп.

Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється представником замовника, визначеним рознарядкою (додаток 2). Приймання товару за кількістю і якістю оформлюється актом, який складається представником замовника, що визначені рознарядкою (додаток 2) в останній день приймання товару. Належним чином оформлений акт є підтвердженням приймання товару (п. 5.3. та п. 5.4. договору).

Пунктом 6.1.1 визначено, що замовник зобов’язаний прийняти поставлений товар у встановлені договором терміни постачання згідно з належним чином оформленим та підписаним актом прийому.

Постачальник зобов’язаний забезпечити поставку товару у строки, виставлені договором (п.6.3.1 договору).

Строки поставки товару зазначені у п.1.2. договору, а саме: до 31.07.2016.

Відповідно до п. 7.3.2 договору за порушення строків виконання зобов’язання з вини постачальника, він сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотка від вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки.

Строк дії договору до 10.12.2016 (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору відповідачем здійснено поставку товару, а позивачем прийнято в кількості 3851 одиниць станом на 01.08.2016 та в подальшому ще 6149 одиниць за видатковими накладними:

- № РН-000507 від 16.08.2016 - в кількості 1000 одиниць товару на суму 360000 грн. 00 грн.,

- № РН-000506 від 16.08.2016 - в кількості 1000 одиниць товару на суму 360000 грн. 00 грн.,

- № РН-000529 від 25.08.2016 - в кількості 1000 одиниць товару на суму 360000 грн. 00 грн.,

- № РН-000530 від 26.08.2016 - в кількості 1000 одиниць товару на суму 360000 грн. 00 грн.,

- № РН-000531 від 30.08.2016 - в кількості 1000 одиниць товару на суму 360000 грн. 00 грн.,

- № РН-000539 від 30.08.2016 - в кількості 1149 одиниць товару на суму 413640 грн. 00 грн.

Всього поставлено армійських тумбочок у кількості 10000 шт.

Позивачем у зв’язку з порушенням відповідачем строку поставки товару нараховано пеню згідно п.7.3 договору у розмірі 106178 грн. 40 коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 303/26/868 від 20.10.2016 з вимогою про сплату 106178 грн. 40 коп. пені. за період прострочення поставки товару з 01.08.2016 по 30.08.2016.

Відповідач 106718 грн. 40 коп. пені за порушення строків поставки армійських тумбочок згідно договору № 303/26/116-16 від 20.05.2016 не перерахував, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір № 303/26/116-16 від 20.05.2016 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 303/26/116-16 від 20.05.2016 відповідачем здійснено поставку товару – армійських тумбочок станом на 01.08.2016 в кількості 3851 одиниця та ще 6149 одиниць за видатковими накладними: № РН-000507 від 16.08.2016 в кількості 1000 шт., № РН-000506 від 16.08.2016 в кількості 1000 шт., № РН-000529 від 25.08.2016 в кількості 1000 шт., № РН-000530 від 26.08.2016 в кількості 1000 шт., № РН-000531 від 30.08.2016 в кількості 1000 шт., № РН-000539 від 30.08.2016 в кількості 1149 шт.

З викладеного вище вбачається порушення відповідачем визначеного пунктом 1.2 договору строку поставки товару - до 31.07.2016, оскільки фактично останньою датою поставки товару є 30.08.2016.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами абз.3. ч.2 ст. 231 Господжарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Позивачем у зв’язку з порушенням відповідачем строку поставки товару нараховано пеню згідно п.7.3 договору у розмірі 106178 грн. 40 коп. за період прострочення з 01.08.2016 по 30.08.2016.

Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, прийшов до висновку, що зазначене нарахування здійснено відповідно до умов укладеного сторонами договору та чинного законодавства, а відтак такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Відповідач не спростував належними доказами позицію позивача.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення поставки товару у сумі 106178 грн. 40 коп. за період прострочення з 01.08.2016 по 30.08.2016 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1600 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "РІКО УКРАЇНА" (вул. Аеродромна, 16, м. Городня, Чернігівська область, 15100, код ЄДРПОУ 39626912) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 00034022) пеню у розмірі 106178 грн. 40 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 21.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення – 27.02.2017.

Суддя М.О. Демидова