Рішення № 64978713, 20.02.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2017 р.Справа № 922/4697/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 4404,78 грн. за участю представників:

позивача - Чикаліна Г.В. за довіреністю № 007Др-43-1216 від 29.12.2016 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 4404,78 грн.

Згідно позову позивач вказує, що він належним чином виконав умови договору № 2013/ТП-ПР-10598 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012 р. У квітні 2014 р. відповідачу було надано послуги з постачання газу у кількості 1,162 тис.м.куб. на суму 6192,11 грн., але відповідач за отриманий природний газ не розрахувався у повному обсязі. Таким чином, відповідач на даний час має заборгованість перед позивачем в сумі 4404,78 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2017 р. о 10:20.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 23.01.2017 р. за вх. № 1929, надав відзив на позовну заяву з додатком, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву відповідач просив суд відкласти розгляд справи на кінець квітня поточного року, відмовити позивачу у задоволенні позову, покласти на позивача судові витрати, зобов'язати позивача укласти з відповідачем договір про розірвання поставок газу. При цьому у відзиві відповідач вказував, що він не користується газом з 04.04.2014 р., оскільки з цього дня співробітники позивача зняли у нього газовий лічильник та опломбували газову трубу, що підтверджується актом зняття та опломбування газового лічильника.

07.02.2017 р. судом розгляд справи було відкладено на 20.02.2017 р. о 10:20.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх. № 5720 від 20.02.2017 р.), яка судом була задоволена.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 20.02.2017 р. за вх. № 5715, надав письмові пояснення з додатком, які судом долучені до матеріалів справи.

Господарський суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на кінець квітня поточного року, вважає за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки 2-х місячний строк вирішення спору передбачений ст. 69 ГПК України спливає 27.02.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

20.12.2012 р. між сторонами був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-10598 (надалі - договір).

Відповідно до положень вказаного вище договору ПАТ "Харківміськгаз" зобов'язувалось надати послуги з постачання природного газу відповідачу, а відповідача зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах, визначених договором.

Згідно позову позивач вказує, що за час дії договору він належним чином виконував прийняті на себе зобов'язання, надаючи послуги з постачання природного газу відповідачу, однак відповідач розрахунки за надані йому послуги здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушував суттєві умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи у квітні 2014 р. відповідачу були надані послуги з постачання газу у кількості 1,162 тис.м.куб. на суму 6192,11 грн. (акт № ХРГ00010611), але відповідач за отриманий природний газ не розрахувався у повному обсязі.

Відповідно до умов договору (п.п.2.6 - 2.8.2) послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу.

Постачальник направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання протягом двох робочих днів з дати одержання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

ПАТ "Харківміськгаз" листом за № 03/12/2945 направило на адресу відповідача два примірники акту приймання-передачі газу за квітень 2014 р., підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Але, відповідач один примірник акту, підписаний зі свого боку, не повернув, письмової обґрунтованої відмови від підписання не надав. Таким чином, позивач вказує, що акт приймання-передачі газу за квітень 2014 р. вважається підписаним обома сторонами.

Відповідачем надана до суду заява-претензія до позивача від 05.05.2016 р. щодо підписання акта приймання-передачі газу за квітень 2014 р. Також, відповідачем надано до суду його лист № б/н від 27.12.2016 р. адресований керівництву позивача відповідно до якого відповідач вказував, що вартість газу за квітень 2014 р. він оплатить.

При цьому судом встановлено, що договірні відносини між сторонами фактично існували та зобов'язання виконувались в тому числі коли відповідач здійснював оплату по договору - оплата 05.03.2014 р. 4218,67 грн. згідно рахунку по договору від 24.02.2013 р.

08.04.2014 р. та 09.04.2014 р. в ході перевірки відповідача працівниками позивача були складені акти обстеження № 2686 та № 2687 в яких вказувалося на виявлені в ході обстеження порушення пломби завода-виробника та доступ до лічильного механізму. На підставі чого був проведений демонтаж приладу обліку на позачергову госповірку. Лічильник був упаковано в пакет та опломбовано. З дозволу абонента (відповідача) газ 09.04.2014 р. був перекритий на вводі та опломбований.

За наслідком проведення ДП "Харківстандартметрологія" та комісією ПАТ "Харківміськгаз" позачергової повірки, прилад обліку відповідача визнано непридатним. Про що ДП "Харківстандартметрологія" видано довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки (№ ЦСБ 33 Б від 10.04.2014 р.).

Таким чином, працівниками ПАТ "Харківміськгаз" було складено технічний розрахунок за період з 01.04.2014 р. з 08-00 год. по 09.04.2014 р. до 10-00 год. (часу виявлення порушень та відключення газопостачання) та нараховані за послуги з газопостачання 6192,11 грн. Даний розрахунок від 09.04.2014 р. був затверджений комісією позивача, що підтверджується протоколом засідання комісії від 05.05.2014 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відзив відповідача не відповідає фактичним обставинам справи та не спростовує позовні вимоги позивача. Щодо вимоги відповідача про зобов'язання позивача укласти з відповідачем договір про розірвання поставок газу, суд зазначає, що дана вимога відповідача повинна заявлятися, як самостійна позовна вимога.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів сплати суми основного боргу суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, господарський суд на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1378,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61085, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, ідентифікаційний код 03359552) суму основного боргу у розмірі 4404,78 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 23.02.2017 р.

Суддя Д.О. Доленчук