Постанова № 64976448, 22.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/8522/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного УПФУ про:

визнання неправомірними дій щодо обчислення пенсії за віком у 2016 році з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік;

зобов'язання здійснити обчислення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2013-2015 роки), внести у розрахунок достовірні відомості про заробітну плату за період з 01.08.1995 року по 30.09.1996 рік згідно з даними архівної довідки №179/1/4924, при обчисленні, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключити один неповний місяць - серпень 2008 року та період до 60 календарних місяців підряд (54 місяців з 01.07.2000 по 31.01.2005) та виплачувати пенсію в обрахованому розмірі з 01 липня 2016 року..

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.11.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на обліку відповідача з 01.04.1999 року та отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

15 червня 2016 року позивачем було подано до відповідача заяву про призначення пенсії за віком (а.с. 6), з урахуванням розміру пенсії відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) та з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу з 01.03.1994 року по 28.02.1999 року, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також позивачем було зазначено у даній заяві, що йому призначалась раніше пенсія, відповідно до Закону №2262-ХІІ та те, що він на сьогодні є працюючим.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій відповідача та зобов'язав обчислити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2013-2015 роки), внести у розрахунок достовірні відомості про заробітну плату за період з 01.08.1995 року по 30.09.1996 рік згідно з даними архівної довідки №179/1/4924, при обчисленні, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключити один неповний місяць - серпень 2008 року та період до 60 календарних місяців підряд (54 місяців з 01.07.2000 по 31.01.2005) та виплачувати пенсію в обрахованому розмірі з 01 липня 2016 року.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст постанови суду першої інстанції приходить до висновку про неправильне застосування норм матеріального права та неврахування судової практики при вирішенні аналогічних спорів.

Так, судом першої інстанції не було враховано, що норма ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається відповідач, може застосовуватися при переході з одного виду пенсії на інший в рамках одного закону, тобто пенсій призначених (перерахованих) за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У даному випадку відбувається перехід з пенсії за вислугу років, як військовослужбовця, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами, а, отже, умови і порядок призначення пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є відмінними від умов і порядку призначення пенсії за вислугу років, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за яким позивач отримував пенсію за вислугу років. Таким чином, призначення пенсії на умовах іншого закону вимагає й застосування норм цього закону при її обчисленні.

Так, статтею 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 5 цього Закону визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При переведенні позивача на пенсію за віком, хоча така заява ним не подавалася, Управлінням ПФУ було застосовано показник середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік (1197,91 грн.).

Пенсія отримувана позивачем як військовослужбовцем була призначену на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при розрахунку якої взагалі не застосовувалася будь-яка середня заробітна плата в галузях економіки України, яку б міг застосувати пенсійний фонд відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається.

Для розрахунку розміру пенсії за віком беруться інші показники, ніж ті, що використовуються відповідачем для нарахування раніше отримуваної пенсії

Аналіз змісту вищезгаданих правових норм дає підстави дійти однозначного висновку, що при обчисленні пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за основу береться грошове забезпечення, яке, в свою чергу, складається з окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Таким чином, показник «середня заробітна плата у галузях економіки України» (тим більше за 2007 рік) не має жодного відношення до пенсії за вислугу років, призначеної на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що отримувалася позивачем, і при розрахунку останньої не застосувалася взагалі, а, отже, не має застосовуватися УПФУ і при розрахунку пенсії за віком, обчисленої на підставах, установлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

За таких обставин при обчисленні пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, як того вимагає ст. 40 вказаного Закону.

Отже, якщо проаналізувати наведені вище правові норми, то стає очевидним, що тільки за бажанням пенсіонера навіть при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналогічні правові позиції висловлені Вищим адміністративним судом України у постановах від 01.12.2013 по справі № К/800/38624/13, від 02.04.2014 по справі № К/800/45035/13, від 16.01.2014 по справі № К/800/1384/13.

В ч. 3 ст. 45 даного Закону мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.12.2013 року № К/800/38624/13.

З поданої позивачем заяви про призначення пенсії не вбачається, що він просив призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а оскільки такої моєї згоди не було, то і у відповідача не було підстав застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку має бути саме призначення пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки пенсію за вислугу років позивачу було припинено. Наведене підтверджується атестатом про зняття обліку № 504, виданого ГУ ПФУ в Чернігівській області 14.07.2016 року.

Таким чином, оскільки відбулося призначення іншого виду пенсії за іншим законом у 2016 році, то має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки.

Вирішуючи питання правомірності дій відповідача, колегія суддів зазначає, що відповідач фактично позбавив позивача права вибору виду пенсії, прямо передбаченого Законом, більш того, він без надання позивачем згоди на зменшення розміру його пенсії, здійснив відповідні дії.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку визнання протиправними дій відповідача щодо переведення на пенсію за віком (тоді як це мало бути нове призначення пенсії за віком вперше) та необхідність не перерахунку пенсії за віком, а саме її призначення з одночасним зобов'язанням призначити та здійснювати виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2013-2015 роки).

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині здійснення відповідачем обчислення пенсії за віком з урахуванням ст.ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, оскільки вказана норма пов'язує таке призначення виключно з віднесенням особи до категорії 2,3,4, а позивач - являється саме такою особою (категорія 4). Інші умови для призначення даної додаткової пенсії за зазначеним законом не вимагаються.

Отже, згідно із наведеними вище положеннями Закону, позивач, як особа, віднесена до категорії 4 має право на виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в зв'язку з чим, відповідач протиправно та упереджено відмовив позивачу в даних виплатах.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, зокрема, на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

В зв'язку з вищенаведеним, та оскільки, позивач набув право на пенсію за віком з 13.10.2013 року, але після досягнення пенсійного віку виявив бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині. При цьому, варто зауважити, що пенсія за віком призначається вперше, а отримання раніше пенсії за вислугу років жодним чином не позбавляє позивача на таке підвищення пенсії, оскільки позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ще у 2013 році, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявив бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку. Отже, безумовно вказана норма підлягає застосуванню по відношенню до позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України - задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2016 року - змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином:

«Визнати дії Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України щодо переведення на пенсію за віком - протиправними.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2013-2015 роки), та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також підвищивши її розмір згідно вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного вік, за винятком виплачених сум, починаючи з 01 липня 2016 року.»

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.