Ухвала суду № 64976182, 15.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2017 рокусправа № П/811/594/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі № П/811/594/16 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням зміни вимог (а.с.84) просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 року №0000081401 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 23 986,0грн..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено. Суд скасував оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення відповідача.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку судом доказів, відповідач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем подані письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача. В запереченнях позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення законним і обґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку КП «Теплокомуненерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015р, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015р..

За наслідками перевірки складено акт від 22.04.2016 р. №20/11-28-14-01/00185330 (а. с.27-50).

За висновками акту під час перевірки, окрім іншого, виявлено порушення вимог п.187.10 ст.187, п.189.1 ст.189, пп.14.1.36,пп.14.1.266 п.14.1 ст.14, п.198.1 п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 117 672,00 грн., в тому числі за липень 2014р. - 16267,00грн., за січень 2015 року на 693,00грн., за лютий 2015 р. - 693,00 грн., за червень 2015 р. - 22600,00 грн., за грудень 2015 року на 77419,00 грн.

05.05.2016 року на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 176 508,00 грн., в тому числі за основним платежем - 117672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58836,00 грн. (а.с. 22).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 23986,0грн. (по господарським операціям з ТОВ «Лако Сервіс» та ТОВ «ТД «Укрснабресурс»), позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування в цій частині.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Лако Сервіс" та ТОВ "Укрснабресурс ".

Так, за договорами купівлі-продажу №617/03 та 617/7 від 17.06.2015року, позивачу як покупцю ТОВ «Лако Сервіс» (постачальник) було поставлено товар - труби, за який позивач відповідно до виставленого рахунку-фактури розрахувався.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів: договорів, податкових та видаткових накладних, платіжного доручення (підтвердження факту оплати за придбаний товар), подорожніх листів, товарно-транспортних накладних (підтвердження факту транспортування труб до позивача), карток складського обліку матеріалів (а.с.16-21,86,90,93-94).

Крім цього 13 січня 2015 року позивач (як покупець) уклав з ТОВ «ТД «Укрснабресурс» (постачальник) договір поставки № 14012016 (а.с.11-14), за умовами якого останній поставив позивачу сіль виробництва ДП «АРТЕМСІЛЬ».

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів: договору, податкових та видаткових накладних, платіжного доручення (підтвердження факту оплати за придбаний товар), подорожніх листів, товарно-транспортних накладних (підтвердження факту транспортування товару до позивача), карток складського обліку матеріалів, сертифікатів якості (а.с.9-15,85,87,88-89,91-92,127-128).

Суми податку на додану вартість за виданими податковими накладними позивач включив до складу податкового кредиту. Податкові накладні оформлені з дотриманням вимог статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Розрахунок за договорами було здійснено шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників, що підтверджено платіжними дорученнями. Придбані товари використано позивачем в рамках ведення господарської діяльності.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сумм податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем правомірно задекларовано податковий кредит та зобов'язання. Видані контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбані позивачем товари використані у власній господарській діяльності.

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із ТОВ "Лако Сервіс" та ТОВ "Укрснабресурс " .

Відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення в оскарженій частині, не міг керуватися лише припущеннями щодо нереальності господарських відносин позивача з вказаними вище контрагентами, його позиція щодо таких висновків не підтверджена належними доказами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача в оскарженій позивачем частині.

Судом правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі №П/811/594/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак