Постанова № 64975811, 07.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 лютого 2017 р. № 820/5657/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ремінного В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) в Харківській області як таке, що не відповідає вимогам Конституції України та чинного законодавства;

- зобов'язати Головне управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) в Харківській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовного розміру 2,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів Підвисочанської селищної ради на території Борівського району Харківської області;

- розподіл судових витрат здійснити відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.08.2016 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів Підвисочанської селищної ради на території Борівського району Харківської області. Однак, листом відповідача від 07.09.2016 р. №К-15701/0/6-15236/0/21-16 позивача повідомлено, що земельний масив, на якому ОСОБА_1 просить відвести земельну ділянку передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих, а вирішення його клопотання можливе після повного першочергового забезпечення учасників АТО та членів сімей загиблих земельними ділянками. Позивач стверджує, що відмова відповідача є незаконною та безпідставною, такою, що порушує його права.

Представник позивача у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.20-24) відповідач зазначив, що позивач дійсно звертався до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на що в установлений законом строк йому було надано лист-відповідь від 07.09.2016 р. за №К-15701/0/6-15236/0/21-16 про неможливість на даний час отримати вказану земельну ділянку, у зв'язку з резервуванням земельних ділянок для учасників антитерористичної операції, відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. та розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. Отже, у спосіб, визначений законодавством, та в установлені строки позивач отримав відповідь щодо порушеного ним питання. Крім того, лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07.09.2016 р. №К-15701/0/6-15236/0/21-16 "Про розгляд заяви" за своїм змістом не є рішенням відповідача про відмову у наданні ОСОБА_1 земельної ділянки, а є лише листом інформаційного характеру.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом встановлено, що 08.08.2016 року позивач - ОСОБА_1, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля), розташованих за межами населеного пункту села Підвисоке на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області та всіма необхідними копіями документів. (а.с.27-30).

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 07.09.2016 р. №К-15701/0/6-15236/0/21-16 "Про розгляд заяви" повідомило позивача, що з 2014 року Президентом України, Урядом України, іншими органами виконавчої влади підтримана ініціатива Держземагентства України про надання земельних ділянок військовослужбовцям Збройних Сил України, МВС, СБУ та інших військових формувань, які захищають територіальну цілісність і суверенітет країни у східних та південно-східних областях України. У межах реалізації ініціативи щодо впровадження програми соціальної допомоги сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, на постійній основі здійснюється формування списків військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в антитерористичних операціях і бажають безоплатно отримати у власність земельні ділянки. З метою зняття соціальної напруги серед даної категорії громадян, Головним управлінням на постійній основі вживаються заходи щодо виявлення земель запасу, складання їх переліків, з подальшим наданням відповідних пропозицій. Також позивача повідомлено, що земельний масив, на якому він бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих, і тому рішення питання по суті можливо після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членам сімей загиблих земельними ділянками. (а.с.26).

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, котре затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жилого - комунального господарства України від 03.02.2015р. № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2015р. за вих. №177/26622, у п.п. 12 п. 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

Разом з тим, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р., визначено правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пунктом 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р, вказано Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

Протоколом виборчої наради з керівниками головних управлінь Держгеокадастру в областях, м.Києві від 07.09.2015 р. зазначено про необхідність скласти реєстр земельних ділянок зарезервованих для передачі учасникам АТО із зазначенням місцезнаходження, загальної площі земельної ділянки, її цільове призначення та орієнтовної кількості учасників АТО заявки, які можуть бути задоволені за рахунок цієї земельної ділянки.

Оглянувши спірний лист відповідача за вих.№К-15701/0/6-15236/0/21-16 від 07.09.2016р. щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і викладена в ньому позиція про неможливість розгляду заяви ОСОБА_1 до вирішення питання повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками, суд доходить висновку, що фактично відповідач відклав розгляд заяви позивача на триваліший термін, а отже вказану відповідь не можна вважати відмовою в наданні дозволу на проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) в Харківській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовного розміру 2,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів Підвисочанської селищної ради на території Борівського району Харківської області, суд зазначає наступне:

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 року № 21-11а14.

Відповідно до ст. ст. 11 та 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду не підтверджено факту порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області прав та законних інтересів ОСОБА_1, суд доходить висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, а отже, залишає позов без задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 лютого 2017 року.

Суддя Панченко О.В.