Постанова № 64975209, 21.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р. Справа №805/4992/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача ОСОБА_1;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 31 998, 89 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 31 998, 89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 31 998, 89 грн., який виник у звязку з несплатою відповідачем податкових зобовязань.

Представник позивача позовні вимоги підтримав аналогічно викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення або розгляду справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання вважаються податковим боргом.

Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Як видно з матеріалів справи, за ОСОБА_2 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 31 998, 89 грн., за період з 2014 року по 2016 рік, що підтверджується інтегрованою карткою відповідача з орендної плати з фізичних осіб.

Платнику податків податковими повідомленнями рішеннями № 10251-15 від 27.06.2014 року на суму 7 955, 32 грн., № 2387560 від 30.06.2015 року на суму 9 936, 21 грн., та № 95-1301 від 30.06.2016 року на суму 14 238, 59 грн. нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Судом встановлено, що у відповідача за податковим повідомленням рішенням № 10251-15 від 27.06.2014 року є переплата в сумі 131, 23 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем в судовому чи в адміністративному порядку не оскаржувались, а, отже, є узгодженими.

З матеріалів справи видно, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобовязань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На адресу боржника надіслано податкову вимогу за № 1133-17 від 07.10.2016 року, конверт з якою повернуто позивачу поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Станом на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 31 998, 89 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 31 998, 89 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леваневського, буд. 5) суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 31 998 (тридцять одна тисяча девятсот девяносто вісім) гривень 89 (вісімдесят девять) копійок на р/р 3321485700040, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37937273.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та ре1золютивна частини проголошені у судовому засіданні 21 лютого 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 27 лютого 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.