Постанова № 64975134, 22.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 р. Справа № 805/657/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Комунальної лікувально – профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Донецька» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по списку № 1 та списку № 2 в сумі 459650,73 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунальної лікувально – профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Донецька» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по списку № 1 та списку № 2 в сумі 459650,73 грн.

Позов вмотивовано тим, що по особовим рахункам Відповідача за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року обліковується заборгованість на користь управління ПФУ по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (список № 1), яка складає 178719,95 грн. та по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (список № 2), яка складає 290930,78 грн., що підтверджується розрахунками сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зі списку № 1 та списку № 2 за вказаний період.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Відповідачеві у відповідності до Інструкції № 21-1 надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, позивач просить стягнути з Комунальної лікувально – профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Донецька» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року за списком № 1 та списком № 2 у розмірі 459650,73 грн.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з підпунктом 5 п. 4 Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо: зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідач – Комунальна лікувально – профілактична установа «Міський протитуберкульозний диспансер м. Донецька» зареєстрована як юридична особа у встановленому порядку, включене до ЄДРПОУ за номером 05493125.

Судом встановлено, що на Костянтинівському державному хімічному заводі працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі за текстом – Закон № 1788- ХІІ), і яким призначено пенсію на пільгових умовах за списками №1, № 2.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон № 1058-IV) чинності з 1 січня 2004 року.

У відповідності з пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п. п. 6.1. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. п. 6.4 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. п. 6.8 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. п. 6.10. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість за період з 01.11.2014 по 28.02.2015 у розмірі 1404521,88 грн. за списками №1 та № 2, що підтверджується відповідними розрахунками.

Враховуючи, що у результаті несплати фактичних витрат на виплату та доставку сплачених пільгових пенсій відповідач має заборгованість за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року у розмірі 459650,73 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Комунальної лікувально – профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Донецька» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по списку № 1 та списку № 2 в сумі 459650,73 грн. – задовольнити.

Стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з серпня 2015 року по грудень 2016 року за списком № 1 та списком № 2 у розмірі 459650 (чотириста п’ятдесят дев’ять гривень шістсот п’ятдесят) грн. 73 коп. з Комунальної лікувально – профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Донецька» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Кирилкіна, 10, код ЄДРПОУ 05493125) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) на розрахунковий рахунок № 256033012026 в філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Тарасенко І.М.