Рішення № 64973719, 24.02.2017, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/761/16-ц

Провадження № 2/602/14/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2017 р.

Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Державний ощадний банк України» в особі філії- Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення пені та інфляційних втрат,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство « Державний ощадний банк України» в особі філії- Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені та інфляційних втрат за кредитним договором № 161 від 29 серпня 2008 року, посилаючись на те, що ПАТ «Державний ощадний банк України та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 161 від 29.08.2008 р., згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 15000.00 грн зі сплатою 31% річних зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 26.08.2011 року. У звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань, банк звернувся із позовною заявою до Лановецького районного суду Тернопільської області про дострокове стягнення боргу. 09 вересня 2009 року Лановецьким районним судом Тернопільської області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог банку повністю, стягнуто 16878.74 грн. У звязку з невиконанням позичальником рішення суду від 09.09.2009 р. банк звернувся з заявою про примусове виконання рішення суду до ДВС Лановецького районного управління юстиції. Станом на 15 вересня 2016 р. банком нараховано відповідачу пеню, яка утворилася після ухвалення рішення суду від 09 вересня 2009 року, інфляційні втрати та 3% річних від прострочених сум заборгованості. В добровільному порядку ОСОБА_2 повернути кошти відмовляється, а тому позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 12700.69 грн; 4787.58 грн.- інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за кредитом, 2322.93 грн.- 3% річних від прострочених сум заборгованості за невиконання кредитного договору, а також судовий збір, сплачений ним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, пославшись при цьому на обставини, вказані в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, хоча згідно ст.74 ЦПК України про день, час і місце розгляду справи була двічі повідомлена належним чином, не повідомила відповідач і про причини своєї неявки в судове засідання. Суд на підставі ст.224 ЦПК України проводив заочний розгляд даної справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступні факти:

ПАТ «Державний ощадний банк України та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 161 від 29.08. 2008 р., згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 15000.00 грн зі сплатою 31% річних зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 26.08.2011 року.

Відповідно до п.п.4.3.1, п.п.4.3.2 та п.п.4.3.5 кредитного договору відповідач зобовязався точно в строки обумовлені цим договором повернути кредит, та належним чином виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобовязаннях.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання

Пунктом 5.2. кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобовязань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитом відповідач зобовязаний сплачувати пеню в розмірі 0.08% від суми не сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно правової позиції Верховного Суду України від 25 травня 2016 р. у справі №6-157цс16, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Підпунктом 7.8. Кредитного договору сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до 3 років для всіх грошових зобов язань позичальника.

У звязку із невиконанням позичальником своїх зобовязань, банк звернувся із позовною заявою до Лановецького районного суду Тернопільської області про дострокове стягнення боргу в сумі 16878,74 грн.

09 вересня 2009 року Лановецьким районним судом ухвалено рішення у цивільній справі №2-269/2009 про задоволення позовних вимог банку повністю та стягнуто з позичальника 16878,74 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 14400,00 грн., 1995,08 грн. - заборгованість по відсотках, 341,24 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 142,42 грн, - пеня за прострочення сплати відсотків.

У звязку з невиконанням ОСОБА_2 рішення суду від 09 вересня 2009 року, банк звернувся з заявою про примусове виконання рішення суду до ДВС Лановецького районного управління юстиції, яким 14 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження за №16849980.

Станом на 15.09.2016 року банком нараховано відповідачу пеню, яка утворилася після ухвалення рішення суду від 09 вересня 2009 року та згідно розрахунку пеня по несплачених вчасно платежах становить 12700,69 грн., в тому числі нарахована пеня за період з 09.09.2009 р. по 15.09.2016 р. - 12700,69 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та трьох відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора. Їхня суть полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знеціненні грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отриманні компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, ОСОБА_2 повинна сплатити станом на 15 вересня 2016 року за кредитним договором нараховані інфляційні втрати та 3% річних від прострочених сум заборгованості на загальну суму 7110,51 грн., а саме: 4787,58 грн. - інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за кредитом, 2322,93 грн.- 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитним договором.

Виходячи з наведенного, суд прийшов до висновку, що позивач виконав свої обов'язки та надав відповідачеві кредит, в свою чергу остання не виконала умови кредитного договору, а тому є законні підстави для задоволення позову та стягнення пені та інфляційних втрат, а також судових витрат по справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 74, 88, 209, 212-215, 224, 232, 292 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства « Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» (п/р 373929005, МФО 338545, код ЄДРПОУ 09338500) 12700 ( дванадцять тисяч сімсот) гривень 69 копійок заборгованості по пені за кредитним договором № 161 від 29.08.2008 року, 4787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 58 копійок інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитним договором № 161 від 29.08.2008 року, 2322 ( дві тисячі триста двадцять дві ) гривні 93 копійки 3% річних від прострочених сум заборгованості за невиконання кредитного договору № 161 від 29.08.2008 року та 1450 гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_3