Рішення № 64973408, 17.02.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6726/16-ц

пр.№ 2/464/130/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2017 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

секретар Кріль Х.О.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 22 грудня 2016 року, стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 63228 грн. 51 коп., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 2 березня 2015 року приблизно о 16 год. 30 хв. на вул. Хуторівка, 4Б у м. Львові (територія ринку «Шувар»). Позов мотивував тим, що внаслідок наїзду автомобіля марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням відповідача, отримав тілесні ушкодження, у звязку з чим, був госпіталізований в ургентному порядку по скеруванню ЩД у 8-му міську клінічну лікарню, де перебував на стаціонарному лікуванні з 02.03.2015 до 31.03.2015. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №107/2015 від 19 березня 2015 року, такі тілесні ушкодження як звих правої стегнової кістки з переломом заднього краю вертлюгової западини, відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу функції правої ноги. Дані обставини встановлені ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 5 червня 2015 року, відповідно до якої відповідач винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю. У звязку з тим, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на випадок дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1, була застрахована ОСОБА_5 «Європейський Страховий Союз», звертався до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування, а саме, витрат на лікування та відшкодування моральної шкоди. Відповідно до повідомлення про розмір страхового відшкодування, наданого ОСОБА_5 «Європейський Страховий Союз», розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, склав 15429,75 грн., розмір моральної шкоди (5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоровю) склав 771,49 грн. Також вказав, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, що полягає у фізичному болі, який він продовжує відчувати й надалі, пережитих моральних стражданнях внаслідок стресу та нервових переживань, напруги, що зумовлено тривалим лікуванням, оперативним втручанням, вимушеними змінами в життєвих стосунках та привичному способі життя, оскільки протягом 4-х місяці був змушений ходити на милицях, не мав змоги працювати та заробляти кошти, необхідні для лікування та забезпечення потреб сімї. Згідно з висновком фахівця про результати психологічного обстеження ОСОБА_4, складеного психологом-експертом ОСОБА_6, матеріальний еквівалент моральної шкоди, заподіяної позивачу, склав 64000 грн. Таким чином, вважає, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням компенсації за моральну шкоду у розмірі 771,49 грн., яку оплачує ОСОБА_5 «Європейський Страховий Союз», становить 63228 грн. 51 коп.

У судовому засіданні від 20.01.2017 представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала із підстав, що викладені в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог. Додатково вказала, що незважаючи на визнання відповідачем винуватості у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, останнім не відшкодовано заподіяної позивачу матеріальної та моральної шкоди.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила факт отримання позивачем від відповідача 3000 грн. морального відшкодування, докази передачі таких коштів відсутні. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково із підстав, що викладені у письмових запереченнях проти позову. Відповідач не заперечив факт завдання позивачу моральної шкоди, проте, вважає, що розмір морального відшкодування, заявлений позивачем, є необґрунтованим та завищеним. Ствердив, що в добровільному порядку відшкодував позивачу моральну шкоду у розмірі 3000 грн., коли останній перебував на лікуванні. Крім цього, мав наміри сплатити ще 7000 грн., однак, родичі позивача від таких коштів відмовилися та вказали на значно більшу суму відшкодування, яку сплатити не міг, враховуючи його матеріальний стан та наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей. Представник відповідача додатково вказав, що позивач не заперечив отримання ним від відповідача 3000 грн. морального відшкодування. Крім цього, вказав, що висновок фахівця про результати психологічного обстеження ОСОБА_4 не може однозначно стверджувати, що моральні збитки у розмірі 64000 грн. спричинені позивачу саме діями відповідача. Просили суд позовні вимог задовольнити частково.

Суд, заслухавши пояснення сторін (представників), дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 5 червня 2015 року звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 286 КК України, у зв'язку з передачею на поруки колективу Солонківського споживчого товариства за умови, що ОСОБА_8 протягом року з дня передання на поруки виправдає довіру колективу Солонківського споживчого товариства, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку; кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 закрито.

Ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_2 2 березня 2015 року приблизно о 16.30 год., керуючи автомобілем «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1, на вул. Хуторівка, 4Б у м. Львові (на території ринку «Шувар»), порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3б, 10.9 ПДР України, а саме, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, створив загрозу безпеці дорожнього руху, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, розпочав рух заднім ходом та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження. Відповідач ОСОБА_2 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: звих правої стегнової кістки з переломом заднього краю вертлюгової западини, які утворились від контакту з тупими предметами та могли бути спричинені 2 березня 2015 року в момент дорожньо-транспортної пригоди, останні відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу функції правої ноги (а.с.4-5).

Судом встановлено, що позивач був госпіталізований в ургентному порядку за скеруванням ШД у Комунальну 8-му міську клінічну лікарню, де перебував на стаціонарному лікуванні з 2 березня 2015 року до 31 березня 2015 року. Дані обставини також підтверджуються довідками та випискою із медичної карти, виданими Комунальної 8-мою міською клінічною лікарнею м. Львова (а.с. 27, 28, 29).

Встановлено, що на момент ДТП транспортний засіб марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1, яким здійснював керування відповідач, був забезпечений полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3710433, виданим ОСОБА_5 «Європейський Страховий Союз». Згідно з вказаним полісом, ліміт відповідальності відповідача перед третіми особами за шкоду, заподіяну здоровю, за участі забезпечуваного транспортного засобу, становив 100000 грн.

Згідно з повідомленням про розмір страхового відшкодування по страховій справі №ОЦВ16/552, наданим позивачу ОСОБА_5 «Європейський Страховий Союз», на підставі отриманих копій документів, виданих закладом охорони здоровя, які підтверджують витрати на лікування та необхідність їх здійснення, розмір матеріального збитку, заподіяного водієм автомобіля марки «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1, пішоходу ОСОБА_4 внаслідок ДТП від 2 березня 2015 року складає 15429,75 грн. Розмір моральної шкоди, що становить 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоровю, склав 771,49 грн. Загальний розмір страхового відшкодування згідно з полісом №АІ/3710433 від 10.10.2014 становить 16201,24 грн. (а.с. 6).

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодуванняморальної (немайнової) шкоди», підморальною шкодою слідрозуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичнійчи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністюінших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяли, в якій грошовій сумі,чи в якій матеріальній форміпозивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого вінпри цьому виходить, а також іншіобставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1ст. 58 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З пояснень сторони позивача встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральну шкоду, що полягає у фізичному болю та стражданнях, які останній зазнав у зв'язку з ушкодженням його здоров'я, нервових переживаннях, що зумовлено тривалим лікуванням та оперативним втручанням, втратою можливості вести активний спосіб життя та порушенні звичного життєвого укладу.

Згідно з висновком фахівця про результати психологічного обстеження ОСОБА_4, складеного експертом-психологом ОСОБА_6 22 грудня 2016 року, наявність психотравмуючих факторів обґрунтовують виникнення моральної шкоди у ОСОБА_4 внаслідок нервового (психічного) стресу, сильного психологічного та фізичного дискомфорту при зіткненні із будь-якими натяками, що символізують чи нагадують про обставини травматичної події, погіршення психофізіологічного й психоемоційного стану, вплив цих порушень у соціально-побутовій сфері. Матеріальний еквівалент моральної шкоди, заподіяної позивачу, склав 64000 грн., що включає компенсацію за перенесені ним моральні страждання, а також вартість коригувальних заходів, спрямованих на нормалізацію його психічного стану (а.с. 77-81).

Допитана в судовому засіданні як свідок експерт-психолог ОСОБА_6 висновок підтримала та розяснила, що матеріальний еквівалент моральної шкоди, заподіяної позивачу, у розмірі 64000 грн. є компенсацією за перенесені ним страждання, при цьому вартість коригувальних заходів, спрямованих на нормалізацію його психічного стану, дорівнює нулю, такі заходи фактично не враховані, однак у висновку описані. Вказала, що на даний час науково не визначено вартість таких заходів, тому у формулах, які використовувались під час дослідження, що є затвердженими Мінюстом, останні дорівнюють нулю. Також вказала, що у разі, якщо б вартість коригувальних заходів була визначена, матеріальний еквівалент моральної шкоди у даному випадку був би значно більшим. Зазначила, що для визначення матеріального еквівалента моральної шкоди, завданої позивачу, крім його особистого психологічного обстеження, яке відбувалося протягом кількох сеансів, враховувала також медичну документацію останнього з народження. Ствердила, що при визначенні матеріального еквіваленту моральної шкоди застосовувала відповідну міжнародну шкалу та визначила фактично мінімальний можливий грошовий еквівалент. Проведення дослідження через півтора року після ДТП не впливає на об'єктивність дослідження, оскільки результати такого є більш об'єктивними, якщо з часу відповідної події минуло більше одного року.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про доведеність заподіяння позивачеві моральних страждань внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, те, що розмір заподіяної шкоди, оцінений позивачем на підставі висновку фахівця про результати психологічного обстеження, є обґрунтованим, підстав вважати такий висновок неповним, неясним чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви у своїй правильності, не встановлено.

Разом з тим, жодних доказів про відшкодування відповідачем моральної шкоди у розмірі 3000 грн. матеріали справи не містять та стороною відповідача в судовому засіданні вказаний факт не доведено.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням компенсації за моральну шкоду у розмірі 771,49 грн., яку оплачує ОСОБА_5 «Європейський Страховий Союз», становить 63228 грн. 51 коп. (64000 грн. - 771,49 грн.)

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такі необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

А тому, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 632,29 грн.

На підставі статей 11, 22, 23, 1167 ЦК України та керуючись статтями 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у розмірі 63228 (шістдесят три тисячі двісті двадцять вісім) гривень 51 (п'ятдесят одну) копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 632,29 грн.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.