Ухвала суду № 64972774, 15.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 317/4773/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Яркіна С.В.

Провадження № 22-ц/778/56/17 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

Онищенко Е.А.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна», третя особа - ОСОБА_4, про визнання особи добросовісним набувачем майна, визнання правочину нікчемним та застосування наслідків нікчемності правочину,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року представник ТОВ «ОТП Факторінг Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позову представник ТОВ «ОТП Факторінг Україна» зазначав, що 09.09.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № СL-209/015/2008.

В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 09.09.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_4 було укладено договір застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008, за умовами якого в заставу Банку було передано автомобіль Honda ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_3, тип легковий.

В подальшому зазначений автомобіль був декілька разів знятий з обліку для реалізації. Так, востаннє вказаний автомобіль був зареєстрований 10.06.2014р. у ВРЕР № 3 УДАІ в Запорізькій області під державним номером НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3

У зв'язку з не виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № СL-209/015/2008 від 09.09.2008р., виникла заборгованість в сумі 263 756,34 грн., яка була стягнута з останнього рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2010р., що набрало законної сили 02.11.2010р.

Застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернуто стягнення з підстав, передбачених ст. 27 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 26 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Посилаючись на зазначені обставини, Банк просив суд:

- звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Honda ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_3, тип легковий, який зареєстрований 10.06.2014р. у ВРЕР № 3 УДАІ в Запорізькій області та належить ОСОБА_3 на праві власності шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною, що буде визначена спеціалізованою експертною організацією;

- з вартості предмета забезпечувального обтяження задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторінг Україна» для погашення заборгованості за кредитним договором № СL-209/015/2008 від 09.09.2008р. в загальній сумі 263 756,34 грн. згідно рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2010р.

У січні 2015 року представник Банку надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що в період з 21.10.2010р. по 26.12.2014р. відбулося часткове погашення заборгованості на суму 57 379,74 грн.

З огляду на викладене, Банк просив суд:

- звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Honda ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_3, тип легковий, який зареєстрований 10.06.2014р. у ВРЕР № 3 УДАІ в Запорізькій області та належить ОСОБА_3 на праві власності шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною, що буде визначена спеціалізованою експертною організацією;

- з вартості предмета забезпечувального обтяження задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторінг Україна» для погашення заборгованості за кредитним договором № СL-209/015/2008 від 09.09.2008р. в загальній сумі 206 376,60 грн.

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторінг Україна», третя особа - ОСОБА_4, про визнання особи добросовісним набувачем майна, визнання правочину (договору) нікчемним та застосування наслідків нікчемності правочину, який протягом часу розгляду справи було уточнено.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначав, що у червні 2014р. за договором купівлі-продажу, який було укладено з ОСОБА_5, ним придбано автомобіль Honda ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_3, тип легковий. Вказаний автомобіль перед укладенням договору було знято попереднім власником з обліку, а після укладення ОСОБА_3 зареєстрував право власності на спірний автомобіль.

Перед укладенням договору купівлі-продажу автомобіль пройшов усі перевірочні процедури працівниками Новомосковського ВРЕР у Дніпропетровській області, жодних перешкод для зняття його з реєстрації та укладення договору купівлі-продажу реєстраційним підрозділом МВС України встановлено не було. Умови договору купівлі-продажу були виконані. На теперішній час ОСОБА_3 несе усі обов'язки щодо утримання автомобіля.

ОСОБА_3 посилається на те, що укладення договору застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р. відбулося з грубим порушенням встановлених законом вимог щодо дійсності правочину, а саме, умов про нотаріальне посвідчення правочину.

Так, за змістом ст.ст. 13, 14, 16 Закону України «Про заставу» договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору. Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

ОСОБА_3 зазначає, що оскільки спірний автомобіль перебуває у заставі, це порушує його права як власника автомобіля, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду з зустрічним позовом.

Посилаючись на вказані обставини, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив суд:

1. визнати його добросовісним набувачем рухомого майна - автомобіля Honda ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_3, тип легковий седан-В, який придбано за договором купівлі-продажу у ОСОБА_5, з отриманням довідки-рахунку ВІА 508523 від 03.06.2014р.;

2. визнати нікчемним договір застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р., що укладений між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_4, починаючи з 30 липня 2010р.;

3. в порядку застосування правових наслідків нікчемності правочину - договору застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р., що укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4:

- встановити заборону використання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перед будь-якими органами влади, фізичними особами та третіми особами договору застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р. як підстави для існування зобов'язальних правовідносин застави та підстави для звернення стягнення на предмет застави - автомобіль Honda ACCORD, 2008 року випуску, тип легковий седан-В, колір чорний, кузов № НОМЕР_3;

- визнати неіснуючим та таким, що не виникло у встановленому законом порядку право застави за договором застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р., що підписаний між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4;

- виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис за реєстраційним номером 7885547 від 10 вересня 2008 року про державну реєстрацію приватного обтяження - застави рухомого майна, об'єкт обтяження - автомобіль легковий, лег. Honda ACCORD, номер об'єкта: № НОМЕР_3, номер державної реєстрації: НОМЕР_4, 2008 року випуску, тип легковий седан-В, колір чорний, кузов № НОМЕР_3;

- надати рухомому майну - автомобілю Honda ACCORD, 2008 року випуску, тип легковий седан-В, колір чорний, кузов № НОМЕР_3, статус майна, набутого 03.06.2014р. ОСОБА_3 на законних підставах;

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31 серпня 2015 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет застави було залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту, опису та передачі майна на відповідальне зберігання представнику ТОВ «ОТП Факторинг України», накладені ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 28.11.2014р. (а.с. 151).

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09.09.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № СL-209/015/2008 (а.с. 5-7).

Того ж дня, 09.09.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_4 в забезпечення виконання останнім умов кредитного договору № СL-209/015/2008 від 09.09.2008р. було укладено договір застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008, за умовами якого в заставу Банку було передано автомобіль Honda ACCORD, реєстраційний № НОМЕР_1, 2008 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_3, тип легковий (а.с. 8-9).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.07.2011р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 було визнано банкрутом, скасовано арешт, накладений на майно банкрута ОСОБА_4 та інші обмеження щодо розпорядження його майном (а.с. 12-14).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.10.2011р. скасовано арешти та інші обмеження щодо розпорядження майном ФОП ОСОБА_4 та, серед інших, вилучено запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо легкового автомобілю Honda ACCORD, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3 (а.с. 72-77).

В подальшому після скасування обтяжень зазначений автомобіль був декілька разів знятий з обліку для реалізації. Відповідно до довідки начальника центру № 2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 1/17-614 від 10.06.2014р., 18.04.2014р. власником автомобіля став ОСОБА_5 (а.с. 22-23).

Після цього спірний автомобіль був зареєстрований 10.06.2014р. у ВРЕР № 3 УДАІ в Запорізькій області під державним номером НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 35).

Крім іншого, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2016р. по справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжі, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору застави позов ОСОБА_7 було задоволено.

Визнано договір застави автотранспортного засобу № PCL-209/015/2008 від 09 вересня 2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 недійсним.

Виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис за реєстраційним № 7885547 від 10.09.2008 року про державну реєстрацію приватного обтяження, тип - застава рухомого майна, об'єкт - автомобіль легковий, лег. HONDA Accord, номер об'єкта: JHMCU26809C210616, номер державної реєстрації: АР 9994 ВН.

Вказане рішення набрало законної сили 16.05.2016р. (а.с. 157-158).

Як зазначалося вище, в обґрунтування позову в частині визнання нікчемним договору застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р., що укладений між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_4, ОСОБА_3 посилався на те, що вказаний договір не був нотаріально посвідчений, як того вимагає ст. 13 Закону України «Про заставу».

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено в ст. 203 ЦК України. Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За роз'ясненнями п.п. 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009р. судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За положеннями ст. 13 Закону України «Про заставу» (в редакції на час укладення договору застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р.) договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Вказана стаття була змінена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 2435-VI від 06.07.2010р., відповідно до якого ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» була викладена у наступній редакції: "У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів".

Отже, на час укладення договору застави автотранспортного засобу № РСL-209/015/2008 від 09.09.2008р. законодавством не було передбачено обов'язкову вимогу нотаріального посвідчення даного виду договорів, тому підстав для визнання нікчемним договору застави автотранспортного засобу не має.

Далі, відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009р. вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.

Згідно ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як зазначалося вище,рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2016р., яке набрало законної сили 16.05.2016р., договір застави автотранспортного засобу № PCL-209/015/2008 від 09 вересня 2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 визнано недійсним.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_5на час укладення відплатного договору з ОСОБА_3 мав право відчужувати спірний автомобіль, після укладення договору купівлі-продажу автомобіль був знятий з обліку в органах ДАІ та зареєстрований за новим власником - ОСОБА_3 На теперішній час спірний автомобіль зареєстрований в органах ДАІ за ОСОБА_3 і фактично користується цим автомобілем також ОСОБА_3 Жодних перешкод в користуванні зазначеним автомобілем у ОСОБА_3 немає, він не довів які його права як власника порушені та ким. За таких обставин у ОСОБА_3 відсутні підстави для захисту свого права власності, оскільки на теперішній час це право ніким не оспорюється і не порушується.

З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку, що заявлені ОСОБА_3 вимоги про визнання його добросовісним набувачем,визнання правочину нікчемним, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на викладі фабули справи, є повторенням обставин, якими ОСОБА_3 обґрунтовував свої позовні вимоги, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Всі викладені в апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: