Ухвала суду № 64971432, 23.02.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1821/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання неповнолітньої дитини.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК.

У наданій до суду позовній заяві, ОСОБА_1 просить залишити неповнолітнього сина ОСОБА_3 на виховання та проживання з його матір'ю ОСОБА_2

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Із аналізу вказаної норми вбачається, що обстеження умов проживання дитини здійснює відділ опіки та піклування, однак позивачем не додано висновок відповідного органу щодо розв'язання спору в цій частині позовних вимог на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків.

Отже в порушення вимог вищевказаних норм законодавства України до матеріалів справи позивачем не додано: письмового висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи; довідку про місце проживання малолітньої дитини, тощо.

Відповідно до ч. 5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна. Підпунктами 2, 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлюються розміри ставок судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, а також за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну вимогу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Згідно доданих до позовної заяви фотокопій посвідчень ОСОБА_1, позивач вказує на те, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, а також ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, тому має право на пільги, встановлені законодавством України для ветерані війни - інвалідів війни. Відповідно до п.9 та п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються саме учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав та інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність вказаного Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Такими чином, учасники бойових дій, Герої України звільнені від сплати судового збору в судових справах, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Як вбачається із позовної заяви, що позивачем заявлено дві вимоги, а саме: 1) розірвання шлюбу; 2) залишити неповнолітнього сина ОСОБА_3 на виховання та проживання з його матір'ю ОСОБА_2, тобто дві вимоги немайнового характеру, які не пов'язані з розглядом питань щодо соціального захисту ОСОБА_1, тобто не передбачене звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві позивач вказує, що додає квитанцію про сплату судового збору, однак така у матеріалах справи відсутня, а отже позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1280 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) 812016, рахунок отримувача 31216206700002, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Статтею 120 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Правила щодо подання копій документів для вказаних осіб не поширюються на позови, зокрема, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтва, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.

ОСОБА_1 у позовній заяві також зазначає, що додає копію позовної заяви разом з додатками, проте додатки до позовної заяви для відповідача відсутні, у зв'язку з чим позивачу слід надати копії всіх документів, що додаються до позовної заяви для відповідача.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання неповнолітньої дитини - залишити без руху.

Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 2 березня 2017 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош