Ухвала суду № 64971121, 22.02.2017, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1543/16-к

У Х В А Л А

22.02.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Трагнюк В.Р., при секретарі Конар В.М., за участю прокурора Дорошевич Р.Р., представника потерпілого адвоката Нечаєва В.В., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого ОСОБА_3, при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження № 12014070080000721 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сусково Свалявського району, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, з середньою спеціальною освітою, працівника КЕВ м. Мукачева, обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12014070080000721 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено письмове клопотання про повернення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогам КПК України. Крім того ним заявлено відвід прокурору Дорошевич Р.Р. та подано скаргу про його та слідчого Фущич С.В. бездіяльність.

Клопотання мотивує тим, що слідчим, прокурором порушено ст.ст. 290, 291, 293 КПК України. Обвинувальний акт обвинуваченому вручено не прокурором, а слідчим. В порушення норм обвинувальний акт захиснику не вручався. Відповідно до ч. 4 ст. 290 КПК України до обвинувального акту додається: реєстр матеріалів досудового розслідування. Відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду .. Зі змісту наданого суду реєстру - він взагалі не містить відомості про процесуальні рішення в період з 18.12.2014 по 07.06.2016, що унеможливлює дослідження судом процесуальних строків станом на 07.06.2016 року, коли був складений обвинувальний акт.

Крім цього вказує на не конкретизованість фактичних обставин, за яких потерпілому спричинено тілесне ушкодження з посиланням на обставини, викладені в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 25.09.2015 року. А щодо заяви про відвід прокурору Дорошевич Р.Р. та скаргу про його та слідчого Фущич С.В. бездіяльність зазначив, що недотримання процесуальних норм свідчить про їх упередженість.

Також захисник ОСОБА_3 зазначив, що мало місце порушення право обвинуваченого на захист, а саме: слідчий всупереч вимог ч.2 ст.54 КПК України прийняв відмову від захисника у відсутності захисника. Крім того провів допит підозрюваного у відсутності захисника, підозрюваному вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, слідчий захисника про проведення слідчих дій не повідомляв, виклик не надсилав, не вжив відповідних дій на виконання вимог ухвали Апеляційного суду Закарпатській області від 25.09.2015 року та вимоги ухвали від 14.12.2015 року Виноградівського районного суду, а лише перекваліфікував дії підозрюваного з ч. 2 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання, скарг, заяви про відвід, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню мотивуючи тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому зазначені всі необхідні реквізити та долучені всі необхідні додатки.

Представник потерпілого - адвокат Нечаєв В.В. в підготовчому судовому засіданні повністю також заперечив щодо заявленого клопотання, просив у задоволенні такого відмовити, мотивуючи тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому зазначені всі необхідні реквізити та долучені всі необхідні додатки, він затверджений прокурором, який має всі необхідні повноваження, в ньому відображене як формулювання обвинувачення, так і правова кваліфікація вчиненого діяння.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, враховуючи заявлені клопотання, скаргу, заяву про відвід, заперечення на них, матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Вироком Виноградівського районного суду від 06.03.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25.09.2015 року вирок Виноградівського району суду від 06.03.2015 року щодо ОСОБА_2 скасовано з вказівкою на призначення нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження.

14.12.2015 року ухвалою Виноградівського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014070080000721 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України -в порядку п.3 ч.3 ст. 314 КПК України повернуто прокурору.

17.06.2016 року до суду надійшов обвинувальний акт № 12014070080000721 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Однак слідчим та прокурором не виконано вимоги ухвали Апеляційного суду Закарпатській області від 25.09.2015 року та вимоги ухвали від 14.12.2015 року Виноградівського районного суду, а лише перекваліфіковано з ч.2 ст.125 КК України на ч.1 ст.125 КК України.

Зокрема, органом досудового слідства не розмежовано, хто саме і які тілесні ушкодження заподіяв потерпілому, не зазначено чітких обставин при яких заподіяно потерпілому ушкодження, мотиви вчинення кримінального правопорушення.

Так, в ухвалі апеляційної інтснації від 25.09.2015 рокук вказувалось на те, шо посилаючись в обвинeвальному акті на те, що ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження на грунті довготривалих неприязних відносин з розмежування земельних ділянок, слідчий не звернув уваги на ту обставину, що ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 постійно не проживає, земельної ділянки та присадибної ділянки в цьому селі немає, а тому встановлені ним мотиви вчинення злочину вдається суперечливим.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування (ч. 4 ст. 110 КПК).

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Овинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК).

Разом з тим, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 вищезазначені вимоги закону недотримані.

Так, фактичні обставини кримінального провадження є обставини, які підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 91, ч. 2 ст. 291, ч. 3 ст. 374 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, окрім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. В подальшому вони, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення, мають бути зазначені прокурором в обвинувальному акті, а судом - в обвинувальному вироку.

Виходячи з вищезазначеного вбачається, що обвинувальний акт повинен складатися з описової та резолютивної частин. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії особи. В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, яке відповідно до ст. 369, 374 КПК України має бути вирішено у вироку суду.

При цьому, формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб'єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, так як зазначені обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись й підміняти собою формулювання обвинувачення, як помилково дійшов висновку слідчий, яким складено обвинувальний акт, та прокурор, який його погоджував і підписував.

Крім цього, вдповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається: реєстр матеріалів досудового розслідування. Відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду .. Зі змісту наданого суду реєстру - він взагалі не містить відомості про процесуальні рішення в період з 18.12.2014 по 07.06.2016, що вазує на порушення ст. 291 КПК України (а.с.5,6).

Також, прокурор скеровуючи обвинувальний акт та "реєстр матеріалів досудового розслідування" на адресу суду не врахував також наступне.

Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту, ... до суду прокурор зобов"язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру досудового розслідування підозрюваному, його захиснику.,..

Жодних дій на дотримання даної норми про вручення цих процесуальних документів захиснику не здійснено.

За встановлених обставин, обвинувальний акт слід повернути прокурору для виконання/організації виконання вимог ст.ст. 2,290,291, 293 КПК України та вимог, які містяться в ухвалах судів першої та апеляційної інстанції, ухваленими у даному провадженні.

В частині заяви відводу прокурору Дорошевич Р.Р. та скарги про його та слідчого Фущич С.В. бездіяльність слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Зазначені захисником ОСОБА_3 мотиви недотримання процесуальних норм не можуть свідчити про упередженість слідчого та прокурора.

Стаття 77 КПК України передбачає підстави для відводу прокурора, слідчого, зокрема за частиною першою цієї статті, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Враховуючи, що суд у підготовчому судовому засіданні прийшов до обгрунтованого рішення про повернення обвинувального акту прокурору, необхідність виконання слідчим, прокурором вимог КПК, рішень судів, спрямованих на виконання завдання кримінального провадження, прийняття судом рішення про їх зобов"язання вчинити дії викладені стороною захисту суперечить засадам кримінального провадження (ст. 22 КПК).

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З урахуванням вищенаведеного, наведені в судовому рішенні обставини в своїй сукупності перешкоджають призначенню справи до судового розгляду та є підставою для повернення обвинувального акту прокурору відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України.

Твердження сторони захисту про вручення підозрюваному обвинувального акту слідчим, а не прокурором, спростовується розпискою підозрюваного наданій прокурору (а.п.8).

Керуючись ст.ст.291, 314 КПК України , суд -

У Х В А Л И В:

Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12014070080000721 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, прокурору Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Дорошевич Р.Р. у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України - для усунення недоліків обвинувального акту протягом розумного строку, який не може перевищувати 30 днів з дня його отримання.

В частині заяви відводу прокурору Дорошевич Р.Р. та скарги про його та слідчого Фущич С.В. бездіяльність - відмовити.

Ухвала суду в частині повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий В. Р. Трагнюк