Ухвала суду № 64970921, 22.02.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/141/17

Справа № 235/5683/16-к

У Х В А Л А

про запобіжний захід

21 лютого 2017 року м. Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Карабан І.І.

суддів Клікунової А.С., Стоілової Т.В.

при секретарі Димитрієвій О.А.

за участю прокурора Демидова В.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників Шикало В.М., Лукашкової І.О.,

Косенка О.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 та ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 26 грудня 2016 року обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань УДПтСУ в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 лютого 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор Демидов В.В. в судовому засіданні заявив про необхідність продовжити тримання обвинувачених під вартою, оскільки існують ризики, що полягають в можливості продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються, можуть також впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання на 60 днів.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечували проти клопотання прокурора про продовження тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, зазначивши, що мають сім'ї, постійне місце проживання, а тому відсутні будь - які ризики, обвинувачений ОСОБА_2 вказав також на свою невинуватість у вчиненні злочину, що йому інкримінується.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Косенок О.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши на формальний підхід, що був обраний прокурором при обґрунтуванні клопотання, за обвинуваченням у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 різні ролі, але прокурором не надана індивідуальна оцінка, також не зазначено на яких свідків буду впливати обвинувачений, відсутні факту, що вказують на продовження ним злочинної діяльності. Обвинувачений позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, що свідчить про можливість забезпечити його належну процесуальну поведінку більш м'яким запобіжним заходом - домашнім арештом.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокати Шикало В.М. та Лукашкова І.О., підтримали позицію свого підзахисного, зазначивши, що сторона обвинувачення не довела необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою. Не має жодних доказів, що обвинувачений здійснює тиск на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні, а тому просили замінити запобіжний захід на більш м'який - цілодобовий домашній арешт.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також прокурор повинен довести, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинувачених, а також в подальшому при його продовженні, підставами для тримання обвинувачених під вартою зазначалося наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість продовжити злочинну діяльність, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

На наявність зазначених ризиків, при обґрунтування необхідності продовження тримання обвинувачених під ватою, було зазначено прокурором і в судовому засіданні 21 лютого 2017 року.

На думку суду, прокурором не наведено достатніх обставин, що виправдовують тримання обвинувачених під вартою та не доведено, що більш м'який запобіжних захід не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під ватою, як у впродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення "Слоєв проти України", "Фельдман проти України"). Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свобод і прокурор повинен навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачені під вартою утримаються з 23 травня 2016 року. Протягом зазначеного часу було закінчено досудове розслідування, зібрані необхідні докази, що на думку сторони обвинувачення доводять провину обвинувачених у вчинення кримінальних правопорушень, що їм інкриміновано.

Також в судовому засіданні допитані свідки, окрім двох свідків, явка яких не забезпечена прокурором в порядку ст.23 ч.3 КПК України.

Прокурором жодних інших підстав, окрім тих, що були наведені в попередніх клопотаннях про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, зазначено не було.

Натомість, на думку колегії судів, зазначені ризики зі спливом часу та закінченням досудового розслідування, проведенням судового розгляду, значно зменшились.

Що стосується ризику, який полягає в перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином, то на думку суду, зазначений ризик прокурором не конкретизований, не зазначено спосіб перешкоджання обвинуваченими кримінальному провадженню, а тому його наявність в судовому засіданні і не встановлена.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.

Обвинувачений ОСОБА_2 також раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має постійне місце проживання, перебуває в фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітню дитину, що беззаперечно свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає достатнім застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку, визначеного ч.6 ст.181 КПК України, заборонивши ОСОБА_1 залишати житло за адресою:АДРЕСА_1, цілодобово, а ОСОБА_2 - заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, також цілодобово.

В зв'язку з обранням запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, то обвинувачених слід зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7, який ще не допитаний в суді, та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, оскільки виконання зазначених обов'язків дозволить належним чином контролювати поведінку обвинувачених, та узгоджується з метою застосування запобіжних заходів, зокрема запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331,372, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Селідово Донецької області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 21 квітня 2017 року, заборонивши останньому залишати житло за адресою:АДРЕСА_1, цілодобово.

Зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду та покласти обов`язки:

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Канакераван Наірінського району Вірменії, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 21 квітня 2017 року, заборонивши останньому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.

Зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду та покласти обов`язки:

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали - до 21 квітня 2017 року включно.

Обвинувачених негайно доставити до місця проживання та звільнити з-під варти.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу передати на виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді