Вирок № 6497052, 12.10.2009, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

справа 1-153/09

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2009 року м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого Сінгур В.О.

при секретарі Леоненко Г.А.

з участю прокурора Нужної О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації раніше судимого 16.02.2001 року Шосткинським міськрайонним судом за ч.3 ст. 117 КК України ( ред. 1960 року) до 5 років позбавлення волі, 28.09.2004 року Кролевецьким райсудом за ч.2 ст. 296 КК Украины ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі, 25 березня 2008 року Шосткинським міськрайонним судом за ч.2 ст.190, ч.1 ст. 71 до 1 року 7 місяців позбавлення волі, звільнився 28.11.2008 року умовно-достроково за постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області на не відбутий строк 4 місяці 2 дні.

в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

Встановив:

Підсудний ОСОБА_1 03.03.2009 року повторно відкрито заволодів чужим майном.

Злочин було скоєно при слідуючих обставинах:

Підсудний ОСОБА_1 03.03.2009 року, маючи умисел на відкрите із корисливих спонукань викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись в районі дитячого садка „Мишутка” м. Шостка по вулиці Шевченка, діючи з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілих, відкрито заволодів особистим майном неповнолітньої ОСОБА_2 , а саме сотовим телефоном марки „Soni Erikson K 510i” вартістю 607 грн. сім-картою мобільного звязку „Джинс” вартістю 10 грн.1 на рахунку 11 коп. сімкартою мобільного оператора „МТС” вартістю 25 грн. сім-картою мобільного звязку „Лайф” вартістю 10 грн врезультаті чого заподіяно ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 652,11грн. та мобільним телефоном марки „Сіменс А62” вартістю 70 грн., сім-картою мобільного звязку „Джинс” вартістю 20 грн., на рахунку 4,50грн. який належить неповнолітній ОСОБА_3 всього збитки становлять 94 грн.50 коп. Підсудній з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав частково та суду показав, що в березні 2009 року десь числа 3 у його знайомого було день народження і знаходились біля магазину „Центральній” та мали наміри йти до ОСОБА_4 ,, який проживає по вулиці Дзержинського в м. Шостка. Проходячи по території дитячого садка „Мишутка” побачили молодих дівчат та хлопців. Також вони побачили, що дівчата між собою вчинили бійку вони вирішили подивитись, що сталося та трохи ближче підійшли до них. В однієї з дівчат був розбитий ніс. Вони трохи постояли, а потім пішли в напрямку школи №1 м. Шостка. Йдучи по вулиці підсудній помітив, що в нього зник мобільний телефон, тому він запропонував Володимиру піти з ним та пошукати телефон.. Перелізши через паркан підійшли до беседки де стояли дівчата та запитав у них чи не бачили вони мобільного телефону. Він поросив одну з дівчат зателефонувати на номер який вказав. Двом іншим дівчатам він сказав, щоб вони показали йому свої телефони. Потім він взяв ці телефони і у нього виник намір забрати. З цією метою він зробив вигляд що шукає телефон, а потім почав відходити з мобільним телефоном в напрямку вул. Дзержинського де зустрів ОСОБА_4 та сказав, що розвів дівчат на телефони. викрадені телефони реалізував таксисту.

Крім часткового визнання вини підсудним його вина доводиться:

показами потерпілої ОСОБА_3 яка суду показала, що 3 березня 2009 року в денний час разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 знаходились на території дитячого садка „Мишутка” Там вони чекали на ОСОБА_6 . Коли прийшла ОСОБА_6 то між ними виникла бійка в ході яка тривала недовго і згодом припинилась і в цей момент підійшли молоді хлопці. Дівчата з якими був конфлікт пішли, хлопці теж. Потім в беседку повернулись хлопці, один з них представився як ОСОБА_7 . Він звернувся до ОСОБА_5 і обвинуватив її у крадіжці мобільного телефону. Підсудній запропонував зателефонувати на його номер. А потім звернувся до неї та ОСОБА_2 з пропозицією показати свої телефони. Коли вони сказали підсудному, що у них немає телефонів, підсудній почав їм погрожувати фізичною розправою. Вони сприйняли погрозу реально і віддали йому свої телефони.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 3 березня 2009 року в денний час вона та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знаходились на території дитсадка „Мишутка”. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виникла бійка тривала недовго і скоро припинилась.Коли відбувалась бійка то недалеко від них стояли два хлопці. Один з них назвався ОСОБА_7 і зрозумівши що бійка закінчилась пішли. Через деякий час хлопці повернулись і один з них, який представлявся ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_5 та сказав, що вона украла телефон. Це був підсудній, який потім також наказав їм віддати йому телефони. На їх відмову він почав погрожувати фізичною розправою. Забравши телефони підсудній втік. Погрозу вона сприйняла реально.

Свідок ОСОБА_9. . суду показала , що 3 березня 2009 року в денний час вона та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 знаходились на території дитсадка „Мишутка”. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виникла бійка під час якої підійшли хлопці та почали захищати ОСОБА_3 . Бійка припинилась. Через незначний проміжок часу хлопці повернулись і підсудній сказав, що вона викрала в нього телефон. Вона відповіла підсудному, що ніякого телефону не крала. Тоді підсудній в приказному порядку змусив її набрати номер мобільного, що вона і зробила. Потім підсудній підійшов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і сказав, що вони віддали йому свої мобільні телефони, у разі відмови пригрозив фізичною розправою. Потерпілі віддали свої телефони підсудному, який перестрибнув через огорожу, ОСОБА_3 побігла за ним. Вони просили повернути телефони.

Свідок ОСОБА_8 суду покзала, що вона співмешкає з ОСОБА_1 . 3 березня 2009 року до 10 години вона знаходилась в училищі, а потім разом з ОСОБА_1 прогулювались. З ними був ОСОБА_4 . ОСОБА_1 віддав їй сімкарту мобільного оператора „МТС”. Де підсудній взяв цю сімкарту їй не відомо.

Оголошені в судовому засіданні покази ОСОБА_4 відповідно до яких він 03.03.200 року з ОСОБА_7 знаходилст біля „Центрального” та розпивали спиртне оскільки в нього було день народження. Потім йдучи додому через територію дитсадка „Мишутка”побачили бійку, що відбувалась між дівчатами. Вони перелізли через огорожу і коли підійшли до дівчат то бійка між ними фактично закінчилась. Після цього він разом з підсудним пішов в напрямку школи №1 м. Шостка. По дорозі підсудній виявив, що зник телефон і вирішив повернутися на територію дитсадка. Вони підійшли до дівчат та підсудній запитав, де його телефон? Дівчата відповіли, що не бачили ніякого телефону. ПІдсудній йому також повідомив про наміри відібрати телефони у дівчат. ВІн не захотів приймати участь у цьому тому пішов додому. Що відбувалось дальше йому не відомо.

Допитані в судовому засіданні законні представники неповнолітніх потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_2. кожний окремо суду показали, що вони дізнались від своїх дітей, що у них двоє хлопців викрали мобільні телефони.

Не дивлячись на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_1 та заперечення того факту, що він не застосовував погрози при викраденні телефонів, суд вважає це способом захисту і спростовує його покази, показами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 які кожний окремо підтвердили факт погроз. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні , що підсудній використавши незначний привід під виглядом втрати телефону повернувшись до потерпілих висловлював наміри заволодіти майном потерпілих. Даний факт підтверджується показами ОСОБА_4 , які були оголошені в судовому засіданні. Тому заволодівши у відкритий спосіб телефоном потерпілих підсудній мав умисел саме на викрадення телефону із цією метою застосував погрози до потерпілих. Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність зазначених показань потерпілих і свідків судом не встановлено.

Крім показів свідків, потерпілого, вина ОСОБА_1 . у вчинені інкримінованого йому злочину доводиться:

протоколами предявлення особи для впізнання та фото таблицями до них згідно яких потерпілі кожна окремо вказали на підсудного як на особу, яка відкрито заволоділа їх телефонами, застосовуючи при цьому погрози. ( а.с. 42-43)

протокали очних ставок згідно яких потерпілі кожна окремо вказували на особу яка викрала телефони та про обставини викрадення телефонів ( а.с. 58-61).

матеріалами товарознавчої експертизи № 476 від 19.03.2009року., вході якої було встановлено вартість викрадених у потерпілих мобільних телефонів . ( а. с. 79 т.1).

протоколом виїмки сім-карти у ОСОБА_8 а.с. 64

протоколом виїмки кросівок у ОСОБА_1 та протоколами огляду предметів Згідно якикого саме в цих кросовках підсудній скоїв викрадення телефону у потерпілих ( а.с. 57, 91,92 т.1)

матеріалами трасологічної експертизи № 59 від 11.03.2009 згідно до якої слід взуття виявлений на території дитсадка «Мишутка» та коросвок, який належить ОСОБА_1 співпадають по рельєфному рисунку.

Таким чином, суд вважає, що винність ОСОБА_1 повністю доказана і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите з корисливих спонукань викрадення чужого майна тобто грабіж, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину те, що підсудній вчинив тяжкий злочин, дані про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обставини що помякшують та обтяжують покарання.

Обставини, що помякшують покарання підсудному суд вважає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, рецидив злочину.

Враховуючи ці обставини і обставини справи суд приходить до переконання, про призначення покарання достатнього і необхідного для покарання, яке повинно бути повязане з ізоляцією від суспільства.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Цивільний позов потерпілих задовольнити.

Керуючись ст.ст.321 - 324 КПК України,

З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з 3 березня 2009 року.

Запобіжний заход щодо засудженого ОСОБА_1 у виді и тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (код 25574892 р/р 35221004000389 МФО 837013) судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 79,80 грн. трасологічної 300 грн.48 коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити в сумі 652 грн. стягнувши вказану суму із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити в сумі 94 грн. стягнувши вказану суму із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3

Речові докази по справі: гіпсовий слепок сліду взуття знищити, кросівки, які належать підсудному ОСОБА_1 повернути ОСОБА_1 у разі відмовити знищити, сім-карту „МТС” яка знаходиться на зберіганні у Шосткинському МВ, повернути потерпілій ОСОБА_2 ,

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: В.О.Сінгур.