Ухвала суду № 64970252, 23.02.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи № 225/3479/16-к

Номер провадження 1-кп/225/56/2017

У Х В А Л А

23 лютого 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Ткач Г.В., за участю: секретаря судового засідання - Черникової Н.В., прокурора - Магідіна Б.В., захисника - ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050220001411 від 28.08.2014 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Котовськ Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 30.12.2016 року строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою був продовжений до 27.02.2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки строк тримання під вартою спливає 27.02.2017, в судовому засідання судом було поставлено на обговорення питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не зникли, а більш м'який запобіжний захід не зможе їм запобігти.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечували.

Захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання, що підтримано обвинуваченим, про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на інший, більш м'який запобіжний захід, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим, тримання обвинуваченого під вартою є необґрунтованим.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечив.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження зазначає наступне.

Тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи, і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Разом з цим, відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного, поведінки підозрюваного під час розслідування злочину, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Виходячи з досліджених на даний час доказів, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, судом в якості ризиків, які виправдовують тримання названої особи під вартою, зазначається, що, виходячи з характеру та обставин інкримінованих злочинів, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих, істотно перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що спливає 27.02.2017 року, з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, мотивів, та обставинам вчинення злочинів, що інкримінуються обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винуватим.

Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, що безпосередньо відповідає характеру суспільного інтересу та завданням кримінального провадження.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризику можливого ухилення від суду, який із спливом часу не зменшився.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 199, 331, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 днів, тобто до 23.04.2017 року включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2, прокурору Магідіну Б.В. - до відому; направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» - для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя